Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурсак, -ка, м. Бурсакъ. Стор. І. 41. Фр. Пр. 130. Ум. бурсачок. Ув. бурсачище.
Загуме́нний, -а, -е. Находящійся :;а гумномъ.
Змурувати, -ру́ю, -єш, гл. Построить (изъ камня, кирпича); соорудить. Змурував високу башту. Грин. І. 128. Оце змурував Спаса. Ном. 14223.
Ломіга, -ги, ж. Большая дубина, большая палка.
Озимина, -ни, ж. Озимь. Грин. III. 635. Він з осени віддав людям землю: так за отту озимину, що вони посіяли, ми взяли грішми. Павлогр. у.
Підустов, -тви, ж. = підуства. Вх. Пч. II. 19.
Полуничниця, полуни́шниця, -ці, ж. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 375.
Прилепистий, -а, -е. Обтяжной, въ обтяжку, плотно прилегающій къ тѣлу. приле́писта сорочка — рубашка, плотно обхватывающая подъ мышками. Павлогр. у.
Уницький, -а, -е. = уніяцький. К. ПС. 97.
Шеляг, -га, м. 1) Старинная мелкая монета. Знаю, як мідний шеляг. Ном. № 2887. Стільки правди, як в шелягу сребра. Ном. № 6902. 2) мн. Родъ убора на пля́хтах. Черн. у. Ум. шеляжо́к, шеляжечок, шеляже́нько. Збірайте шеляжки дрібненькі. О. 1862. IV. 24.