Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

юпка

Юпка, -ки, ж. Верхняя одежда: а) мужская: родъ полукафтанья изъ домашняго, болѣе тонкаго, сукна, въ талію, со складками и со стоячимъ воротникомъ. Чуб. VII. 419. Въ Харьковщинѣ юпка изъ болѣе тонкой матеріи, напр. китайки. (Нарубки), попідголювавшись любенько, понадівали хто нову свиту, хто китаєву юпку, хто ще батьківський, хоч і старий, та жупан. Кв. І. 23. б) женская: по покрою похожа на корсетку, но длиннѣе и съ рукавами, иногда на ватѣ. КС. 1863. V. 282. Въ роменскомъ у. женскій нагольный полушубокъ. Вас. 154, 155. Ум. юпочка. Приходила і ся туди в червоній юпочці баєвій. Котл. Ен. І. 19. А дівочкам уся волечка: за юпочку да на улочку. Чуб. III. 59.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 531.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮПКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮПКА"
Верчик, -ка, м. 1) Ум. отъ верч. Христя скрутила верчик соломи. Мир. Пов. І. 117. 2) Сплетенный бубликъ.
Забурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Забурлить. Харьк.
Зага́ркатися, -каюся, -єшся, гл. Заговориться. Загаркався з людьми, та й забув, ню теща жде.
Лежня́ка, -ки, об. = лежень 1. Желех. Вх. Зн.
Намурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Настроить (о камен, постройкахъ).
Необходимий, -а, -е. Такой, котораго нельзя обойти. Як пійдуть дощі, дак грязь буде необходима. Борз. у.
Потемно нар. Темновато.
Точок, -чка, м. 1) Ум. отъ тік. дути точо́к. Cм. тічок. Грин. II. 350 2) Толкучка, толкучій рынокъ. Плутаються, як на точку міщанки. Левиц. Пов. 143. 3) У косарей: выдолбленная изъ дерева посудина, привязываемая къ поясу; въ нее наливаютъ воды и кладуть брусокъ для точенія косы. Вх. Зн. 81. Cм. кушка 1.
Утискатися, -каюся, -єшся, сов. в. утиснутися, -нуся, -нешся, гл. Втискиваться, втиснуться, втереться. Нащо ти мене дурила, дідько б утисся твоєму батькові. О. 1862. II. 37.
Чепіга, -ги, ж. 1) Въ плугѣ: деревянная рукоятка или двѣ. Вас. 199. Чуб. VII. 398. Шух. І. 165. На новосілля берись, а за чепігу держись. Ном. № 10121. 2) и мн. Созвѣз. Оріонъ (?) Ком. І. 49. Мнж. 148.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЮПКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.