Анке́р и анки́р, -ру, м. = Альки́р. Де ж ти будеш спала? — В анкерю, в пірю.
Вигрімляти, -ля́ю, -єш, гл. Гремѣть, грохотать. То не хмари по небу громом святим вигрімляють. Здалека грім вигрімляв закотом.
Глазки мн. Желѣзныя грузила у невода.
Голиця, -ці, ж. Чистое поле, прочищенное отъ деревьевъ мѣсто. Іде дощик на голиці.
2) Кожа, съ которой облѣзъ, оборванъ мѣхъ.
3) = гонишна сітка.
Достига́ти, -га́ю, -єш, сов. в. дости́гти, -гну, -неш, гл. Созрѣвать, созрѣть. Надійшли жнива, достигла Василева пшениця.
Зані́колитися, -литься, гл. безл. Сдѣлаться некогда. От ж, бач, матері заніколилось, вона й не пішла. Так заніколилось, що Боже! а він кличе на хрестини.
Колесо, -са, с. 1) Кругъ. Колесом сонечко вгору йде. 2) Колесо въ экипажѣ, машинѣ, мебели. А вони окаянні коней зупиняють, у колесах спиці рубають. Дивися, які баюри колісьми повироблювано. Скрині такі на колесах, що було перехилишся та й дна рукою не достанеш. ко́лесо млинове, колесо млинське Колесо водяной мельницы. к. водяне. Наружное колесо водяной мельницы. То-же значитъ и надвірне колесо. к. палечне (пале́шне). Внутреннее колесо водяной мельницы, приводящее въ движеніе шестерню. к. замахове. Часть ткацкаго станка. 3) Люди, ставшіе въ кружокъ (на сходкѣ, въ собранія казацкой ради и пр. Увесь поїзд із музиками іде за молодим і стає коло діжи кругом — колесом. Посеред колеса, — а колесо одзначили таке, що з одного краю до другого ледві можно було що почути... — стояв стіл під турецьким килимом. На столі лежала булава Брюховецького з бунчуком і корогвою. віщове колесо, судне колесо. Собраніе запорожскихъ казаковъ для суда надъ товарищами. Курінне отамання і всяка старшина кінчали первий обід віщового колеса. Посеред суднього колеса стояв Кирило Тур. раднє колесо. То-же собраніе для рѣшенія дѣлъ. Кругом раднього колеса крик і гомін. 4) Рядъ вѣтвей, идущихъ вокругъ ствола дерева приблизительно на одинаковой высотѣ. 5) Игра. Также: колесо дурне. Игра состоитъ въ томъ, что взявшіяся за руки дѣти составляютъ вращающійся кругъ, постоянно выворачивающійся то внутрь, то наружу. Ум. коле́сонько, колісце́, колісна, колісчатко. А з мене, березоньки, колесонька будуть.
Легко нар. Легко, легковѣсно; незатруднительно. Інший легко робить, а хороше ходить. Біда здибає легко, а трудно її збутися. Легко йому лежати, пером землю держати. (Пожеланіе покойнику). Легко йому дихать! (Благожеланіе). Щоб тобі так легко дихать! (Проклятіе). Ср. ст. ле́гше и ле́кше. Ум. леге́нько, леге́сенько. Піди собі тихенько і легенько з хати. Нехай тобі зозуленька, мені соловейко, нехай тобі там легенько, де моє серденько. Нехай йому легенько згадається, де він у світі повертається. За помилки Зося легесенько скубла його за вухо. Ой як легесенько перстнику да котитися, а ще й легше, легше молодому та женитися.
Облава, -ви, ж. Толпа, окружающая что-либо. Поперед себе вражих ляхів облавою пруть. Ходить по хатах, а жінки облавою його обступили.
Прохазяйнувати, -ну́ю, -єш, гл.
1) Прохозяйничать.
2) Растратить, неумѣло хозяйничая.