Вимокати, -каю, -єш, сов. в. вимокти, -кну, -неш, гл.
1) Вымокать, вымокнуть. Ой як же тій коноплиночці у ставу вимокати.
2) Мокнуть, измокнуть. Бовть у воду! Викис, вимок.
Завкри́дно нар. Обидно. Завкри́дно йому, що в нього нема. Тому за́вкридно, що він сіяв, а той узяв хліба дві копи.
За́зуб, -ба, м. 1) Зазубрина, зарубка. 281. 2) Родъ ловушки для лисиць. Cм. пасть.
Мила́й, -лая, м. Родъ хлѣба.
Місце́вість, -вости, ж. Мѣстность.
Ошахрати, -ра́ю, -єш, гл. = обшахрати. Мислить все когось ошахрать.
Поцокатися, -каюся, -єшся, гл. Ударять одно объ другое, почокаться.
Сковуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. скуватися, скую́ся, -єшся, гл. Сковывать, сковать. З щастя та з горя скувалась доля. Кому скується, а кому змелеться.
Страшний, -а, -е. Страшный. Страшний чоловік. Ввійшов о. Хведор блідий і страшний. Страшний суд. страшний тиждень. Страстная недѣля.
Штурм, -му, м. 1) Штурмъ, приступъ. Одинадцять штурмів козаки відбили. 2) Штормъ, буря на морѣ. Пів-копи грошей в руки суну, аби на морі штурм утих.
