Вудвуд, -да, м. = одуд.
Галич, -чі, ж. соб. Галки, грачи. Галич поле криє. Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина.
Заві́сок, -ска, ж. Желѣзный брусокъ въ возу, прибитый къ плечу, чтобы колесо не терло плеча, на которомъ стоитъ ящикъ воза.
Личма́н, -на, м. 1) Старшій пастухъ, чаще: старшій пастухъ овецъ. Як череді без личмана, так козакам без гетьмана. Змалечку біля овець. Ось уже років з двадцять, як личманом. 2) Жетонъ, крупное металлическое украшеніе, носимое женщинами на шеѣ. 3) Оплеуха. Дав му личмана.
Лядобі́єць, -бійця, м. Часть ляди. Cм. ляда 5.
Наляпоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. = наляпати.
Освячувати, -чую, -єш, сов. в. освяти́ти, -чу́, -тиш, гл. Освящать, освятить. Що більше: дар, чи жертівня, що освячує дар? Освяти їх правдою твоєю. А тим часом гайдамаки ножі освятили.
Помолоти, -мелю, -леш, гл. Помолоть, смолоть.
Прядло, -ла, с. Пряденіе. На прядлі не заробили.
Розбій, -бою, м.
1) Разбой.
2) Разбойникъ. Іди, сину, в темні ліси, нехай тебе розбій забє.
