Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шуги

Шуги, шугу́ меж., которымъ прогоняютъ птицъ. Гой шугу з лугу, райськії пташки. Гол. IV. 547. Ой шуги в луги, райськії пташки. Мет. 331.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 517.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУГИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУГИ"
Бабаченя́, -ня́ти, ср. Дѣтенышъ сурка. Шейк.
Келієчка и келійка, -ки, ж. Ум. отъ ке́лія.  
Наду́дкуватий, -а, -е. Съ полнымъ стеблемъ. Очерет густий та й надудкуватий. Мил. 105.
Обряжати, -жа́ю, -єш, сов. в. обряди́ти, -джу́, -диш, гл. Снаряжать, снарядить, устраивать, устроить. обряжати покійника. Обмывать и одѣвать покойника. Новомоск. у.
Перепірати, -ра́ю, -єш, сов. в. перепрати, -перу, -ре́ш, гл. Перестирывать, перестирать, перемыть (бѣлье) наново.
Пошерсть, -ти, ж. = пошесть. Ном. № 8349.
Пролітати II, -та́ю, -єш, гл. Облетѣть. Я ввесь світ пролітала, золотих горів не видала. Чуб. V. 336.
Рачешийки, йок, ж. мн. Раст. = ракові шийки. ЗЮЗО. І. 132.
Стовбатий, -а, -е. Имѣющій форму столба. Коси поприлипали до його стовбатої голови. Левиц. І. 133.
Труха, -хи, ж. 1) Измельченное сѣно. Шейк. 2) Кроликъ, Lepus cuniculus. Вх. Пч. ІІ. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШУГИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.