Викачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викачатися, -чаюся, -єшся, гл.
1) Валяться, поваляться, покататься по землѣ. Кінь викачався добре. О человѣкѣ: валяться, поваляться, лежать, пролежать долго. Висплються, викачаються.
2) Упавъ въ грязь, испачкиваться, испачкаться. Спіткнувсь, упав і викачавсь у барлозі.
Вистругувати, -гую, -єш, сов. в. вистругати, -гаю, -єш, гл.
1) Вистрагивать, выстрогать. Вистругай оцю дошку.
2) Выравнивать, выровнять (поверхность земли). Тут за слободою вистружемо та наллємо тік, тут і змолотимо.
Гоготати, -чу́, -чеш и гоготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ржать. А на дворі кониченьки гогочуть. 2) Издавать сильный и продолжительный звукъ, напр.: при отдаленномъ громѣ, сильномъ вѣтрѣ, сильномъ пламени. Грім гогоче, а блискавка хмару роздирає. Вітер на десять голосів реве і виє, і скиглить, і гоготить. А наша хати полум'ям полала, і навкруги земля, мов пекло, гоготала.
Дада́кач, -ча, м. Болтунъ.
Нізвідкіля нар. Неоткуда. нізвідкіля сподіватись грошей великих.
Півняк, -ка, м. Желѣзный стержень, на который надѣвается штельви́га.
Поврунюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Густо зазеленѣть, хорошо взойти. Поврунювались жита.
Пристрітельний, -а, -е. = пристрітний.
Сплюнути Cм. спльовувати.
Хвузія, -зії, ж. Ружье. Салдати з хвузіями на сонці так і сяють. Фузію намірив, обох разом застрілив.
