Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шубовсть

Шубовсть нар. Бухъ, бултыхъ. Шубовсть — як чорт у воду. Ном. № 13767.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 516.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУБОВСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУБОВСТЬ"
Вужовий, -а, -е. = вужів. Гол. І. 81.
Деренча́ння, -ня, с. Дребезжаніе.
Зачи́н, -ну́, м. Начало, начинаніе, починь. Так лиха година й ходе по людіх; усе з дітей зачин. Харьк. у.
Збу́рення, -ня, с. 1) Разрушеніе, ниспроверженіе. 2) Волненіе, возмущеніе.
Косиня II, -ня́ти, ж. Ум. отъ коса. Роздивлялась ни свої бровинята, лизала пальці і приглажувала ними свої косинята. Левиц. І. 199.
Напа́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. напали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Натапливаться, натопиться, сильно нагрѣться. Напалилася груба добре. 2) Нажигаться, нажечься.
Посклярувати, -ру́ю, -єш, гл. Побыть стекольщикомъ.
Све́кляний, -а, -е. Изъ листьевъ свеклы. Борщ свекляний. Шух. І. 141.
Упускати, -каю, -єш, сов. в. упустити, -щу, -стиш, гл. 1) Впускать, впустить. Юрка одного впустили, а вся хата загорілася. Ном. 2) Ронять, уронить. Впустила додолу гребінця. Мет. 167. Буду пити через силу і краплі не впущу. Мет. 63. 3) Упускать, упустить, выпустить. Упустила долю, упустила щастя, та вже й не піймаю. ЗОЮР. II. 238. Ой впустила голубонька, да вже й не піймаю. Мет. 65. 4) Опускать, опустить. Оце як упустите мене в колодязь, то держіть віровку. Рудч. Ск. І. 102. 5) При инкрустированіи: вставлять, вставить въ дерево металлъ и пр. Шух. І. 306, 309.
Хазяйствечко, -ка, с. Уш. отъ хазяйство.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШУБОВСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.