Безубитно нар. Черезчуръ, чрезвычайно, чрезмѣрно. Їла, безубитно їла, як із голодного села пани узяли мене в город.
Віддяка, -ки, ж. Благодарность; отплата; возмездіе. Ум. віддячка.
Волеваха, -хи, м. Родъ цапли.
Кудля, -лі, ж. Потасовка, взбучка. Ти бо мені там не дуже пащикуй, бо такої кудлі і валі завдам, що і в дуту не полізе.
Одубіти, -бію, -єш и оду́бти, -бну, -неш, гл. 1) Окоченѣть, замерзнуть. Під таку хвижу не одно одубіє не тілько п'яне, а й тверезе. 2) Умереть, околѣть. Був батько, та одубів. Опівночі нагайка шуміла, а к світові мила одубіла.
Повнолиций, -а, -е. = повновидий. Повнолиций як місяць.
Розгулятися, -ля́юся, -єшся, гл.
1) Разгуляться, гулять. Ізойду, зойду на гору круту, на горі крутій розгуляюся.
2) Разгуляться, расшалиться, разыграться, раскутиться. Розгулявся, як Сірко на прив'язі. Ой Ганнусю-душечко, чого підлога подоптана? Діти ся розгуляли, підлогу подоптали.
Роз'яряти, -ря́ю, -єш, сов. в. роз'яри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Разъярять, разъярить. І роз'ярив дружину злую побить Енеєвих прочан. 2) Разжигать, разжечь. В його душі Вожу искру Господь роз'яряє.
Скручування, -ня, с.
1) Скручиваніе.
2) Сворачиваніе, поворачиваніе.
Сторопитися, -плюся, -пишся, гл. Испугаться отъ неожиданности, потеряться, оторопѣть. Батько впали на землю, наче неживі, ми сторонилися біля них.