Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шептун

Шептун, -на, м. Знахарь, пришептывающій. Мнж. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕПТУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕПТУН"
Висмичок, -чка, м. Ум. отъ висмик.
Краснокорінь, -ня, м. Раст. a) Echium rubrum L., б) Onosta echioides L. ЗЮЗО. I. 121, 130.  
Опецьок, -цька, м. = оклецьок 2.
Попідтягати, -га́ю, -єш, гл. 1) Подтащить (во множествѣ). 2) Подтянуть. Пояси попідтягаємо, щоб менше ззісти. Г. Барв. 505.
Поруйнувати, -ну́ю, -єш, гл. Разрушить (во множествѣ).
Припівзити, -жу, -зиш, гл. Укрѣпить соломенную крышу півзинами. Чуб. III. 390.
Пуджівно, -на, с. = пужално. Вх. Зн. 57.
Столець, -льця, м. = стілець.
Тіпчина, -ни, ж. Мурава, газонъ. Мнж. 193.
Хвурман, -на, м. = хурман. Грин. II. 195.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕПТУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.