Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шептун

Шептун, -на, м. Знахарь, пришептывающій. Мнж. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕПТУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕПТУН"
Брандушки, -шок ж., мн., Раст. а) = брандуші. ЗЮЗО. І. 120. б) — білі. Ornitogalum umbellatum L. ЗЮЗО. І. 130.
Бухинка, -ки, ж. = буханець. О. 1861. XI. Кух. 36. Понесли.... гарячую м'яку бухинку. Котл. Ен. II. 9. Ум. бухиночка.
Варівний, -а, -е. = варівкий Шух. І. 83. То варівне місце. Фр. Пр. 138.
Візок, -зка, візочок, -чка, м. Ум. отъ віз.
Лихва́рство, -ва, с. Ростовщичество.
Призва, -ви, ж. Призывъ въ военную службу. Ходив на призву виймати жеребки. Васильк. у.
Склепіння, -ня, с. Сводъ. Св. Л. 214.
Скрикувати, -кую, -єш, сов. в. скрикнути, -ну, -неш, гл. 1) Созывать, созвать. Скрикніть ви сон з усіх сторон на рожденного і хрещеного риба Божого N. Ном. № 8412. 2) Вскрикнуть. Ой мені лихо! — скрикнула молодиця. Стор. І. 41.
Ступеник, -ка, м. Слѣдъ ноги. Ступеників собачих там багато, — видно, що собаки ходили. Пирят. у.
Чий, чия́, чиє́, мѣст. Чей, чья, чье. Чиї ворота минеш, а попових ні. Ном. № 216. Чийсь. Чей то. Чиясь доля плаче. Ном. № 8877.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕПТУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.