Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шельма

Шельма, -ми, об. 1) Бранное: шельма. К. ЧР. 396. Шевч. 136. Стоїть шельма розлучниця, з милим обнялася. Чуб. V. 185. 2) = кадина. (Стрижевск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕЛЬМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕЛЬМА"
Біскуп, -па, м. и пр. = бискуп и пр.
На́в'язь, -зі, ж. Навязчивость, привязыванье. Не йдімо повз корчму, бо там куми та побратими, то буде нав'язі багато. Канев. у.
Нага́нити, -ню, -ниш, гл. Упрекнуть.
На́долок, -лку, м. Нижняя часть платья. Желех.
Насміхати, -ха́ю, -єш, гл. Насмѣхаться. Стали з їх сусіди насміхати. Мет. 348.
Підмила, -ли, ж. Илъ. Вх. Уг. 259.
Повидло, -ла, с. = павидло.
Тілесний, -а, -е. Тѣлесный.
Худобиця, -ці, ж. Скотинка. Угор.
Чамняний, -а, -е. Проворный, ловкій, статный. Угор. Чамняний хлопчище. Гол. IV. 515.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕЛЬМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.