Вечерниченьки, -ньок, ж. мн. ум. отъ вечерниці.
Випнути, -ся. Cм. випинати, -ся.
Зая́сля, -ля, с. Ясли. Купи та купи коняку... «А годувати чим я буду? Тебе в заяслє положу?»
Кика, -ки, ж. Дѣтск. слово. Мясо. Як дає дитині мняса, то каже: на́ кики! на кики!
Міцноси́лий, -а, -е. Сильный, крѣпкій. Вона знала, що у неї не такий міцносилий голос.
Опадати, -да́ю, -єш, сов. в. опасти, опаду́, -де́ш, гл.
1) Опадать, опасть. Ой на дубі кучерявім широкий лист опаде. Вітер повіє, сонце пригріє, роса опаде.
2) Нападать, напасть, наброситься со всѣхъ сторонъ. Отсе біда мене опала з тими чужоземцями! Лихі, худі собаки опат санки.
Плахіття, -тя, с. соб. Платье. Ум. плахіттячко.
Почадіти, -діємо, -єте, гл. Угорѣть (о многихъ).
Снідання, -ня, с. Завтракъ. Співання в пятницю, а снідання в неділю ніколи не минеться. Ум. сніданенько, сніданнячко. За чужої матінки сніданенька не буде.
Цілий, -а, -е. 1) Цѣлый, весь. Баба з нехочу ціле порося ззіла. Хоч вивози цілий ліс, то все буде оден біс. Ледащо з цілого світа. Газда цілою губою. Коли дивиться — аж стоїть на березі якась людина, ціла в шерсті. Цілу хату скопали, а грошей не найшли. 2) Цѣлый, неповрежденный. Вставать треба, їдучи через мости, жеб були цілі кости. Тікай, поки ще ціла. Глиб. 3) Цѣлый, на лицо, неукраденный. І кози ситі, і сіно ціле. Все я втеряв, нічого в мене не зосталось цілого. 4) Полный. Діла вулиця дівчат. Сіна цілий віз. Ум. ціленький, цілесенький.