Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брязкати, -каю, -єш, гл. Бряцать, звенѣть, звякать. Кайдани брязкають. Шевч. А Ігнашко до дівчини підківками брязка. Н. п.
Гу́сонька, -ки, ж. Ум. отъ гусь, гуска.
За́боцень, -цня, м. Сотъ, кусокъ сотоваго меда. «Давай, діду, меду!»... Пішов, одрізав йому забоцень такого вже гарного, гречаного. ЗОЮР. І. 134.
Капів, -пова, м. Охотничья собака. Шух. І. 235.
Марнотра́та, -ти, ж. Расточительность, мотовство.
Навика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. нави́к(ну)ти, -ну, -неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Чого бик навик, того і вночі реве. Чуб. І. 286.
Одаль нар. Вдали, поодаль.
Полунати, -на́ю, -єш, гл. О звукѣ: раздаваться нѣкоторое время.
Простругувати, -гую, -єш, сов. в. проструга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Проходить, пройти строгая, прострогать. 2) Прочищать, прочистить дорогу. Простружу доріженьку к святому Великодню, — водицею заллє. Мил. 193.
Шерстина, -ни, ж. Шерстинка. Буде одна шерстина золота, друга срібна. Рудч. Ск. ІІ. 71. ні шерстини (нема в дворі). Нѣтъ скота, ни одной скотины. Ном. № 1508. Ум. шерстинка, шерсти́ночка.