Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Анки́р, -ру (рю), м. = Альки́р. Де ж ти будеш спала? — В анкерю, в пірю. Гол. І. 126.
Баша Ii, -шати, с. Сынъ паши, молодой паша. По Чорному морю молоде паня, турецьке баша, галярою гуляє... І до дівки Санджаківни прибувало. КС. 1882. Хп. 505.
Ґосподи́нин, -на, -не. Принадлежащій хозяйкѣ. Ґосподинина мама лізе на піч. Гн. II. 11.
Забіга́ти 2, -га́ю, -єш, сов. в. забі́гти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Забѣгать, забѣжать. Туди до Лимана та до Очакова, або ще й близче забігаєш. Мир. Л. сб. 48. Забігайте з усіх боків. ЗОЮР. І. 6. В село із лісу вовк забіг. Гліб. 49. 2) Забѣгать, заходить на короткое время. Та він забігав на одну хвилину. Полт. г. Забіжиш до Марусі у робочу хвилину, — от скучиш, так словце яке нашвидку перемовити. МВ. ІІ. 83. 3) О саняхъ: скатываться, съѣзжать. Харьк. Цілу дорогу сани забігали. Полт. г. 4) Предупреждать, предупредить. 5) Набѣгать, набѣжать, нападать, напасть (на кого). Як на чайках забігали на тих лютих ворогів. Грин. III. 609. 6) Заставать, застать. Я не забіг уже запорожців. (Слова старика при упоминаніи о запорожцахъ). Стрижевск. 7) най ті язи́к не забі́гає. Не говори глупостей. Вх. Зн. 17.
Зорювати, -рю́ю, -єш, гл. Спать на открытомъ воздухѣ. Роспитують, хто з чим і відкіля і куди йде, і де зорювали, і де вода краща. Кв. II. 41. Літом у нас товар у полі зорює. Борз. у. Отара отирлувалась і зорює, і чабани поснули. О. 1862. V. Кух. 34.
Зупин, -ну, м. Удержъ. Гуля собі, — нема йому на світі зупину. О. 1862. VIII. 54. Зупину не було її ході крівавій. К. Псал. 181.
Одягний, -а, -е. = одіжний 2. Г. Барв. 380, 104. К. ЧР. 223. Червона як рожа та таки й одягна. Кв. І. 133. Сам одягний — таки зовсім як міщанин. Ном. стр. 219. Ум. одягне́нький. О. 1862. IX. 68.
Телуся, -сі, ж. Ласкат, отъ телиця. Займи нашу телусю, пожени на пашу, щоб принесла на кашу. Мил. 40.
Чинч, -чу и пр = чинш и пр. Давала чинчу до двора ковбас десятків з три латину. Котл. Ен. IV. 43.
Штирма нар. Объ ударѣ: пырнувъ, толкнувъ, кольнувъ концемъ (палки и пр.). Він штирма вдарив мене під бороду палицею. Екатер. у.