Веселиця, -ці, ж. = веселка 1. Ой знати, знати, хто господиня: в неї в світлиці, як в веселиці. Ум. веселичка.
Зака́л, -лу, м. и зака́ла, -ли, ж. 1) Въ хлѣбѣ: закалъ, нерыхлый слой хлѣба надъ нижней коркой. 2) Трещина, скважина. Направо ся тягне широкий мур, а в мурі щось чути, шепоче, вендровник звертає там очі, аж тутки в закалі, гей срібний шнур, збігаються нори в студений чур. Ум. зака́лець. Такий хліб удався, що кіт би за шкуру сховався: закалець на палець.
Потрухнути, -ну, -неш, гл. Сгнить (о деревѣ). Потрухли чумацькі вози і занози.
Прикметний и прикмітний, -а, -е. Примѣтный; замѣтный, выдающійся. Один був Турн царьок нешпетний, з латином у сусідстві жив, дочці і матері прикметний, і батько дуже з ним дружив.
Річище, -ща, с. Русло, прежнее русло рѣки.
Скасуватися, -суюся, -єшся, гл. Быть отмѣненнымъ, уничтожиться. Відтоді зараз і панщина скасувалась.
Типичний, -а, -е. Типическій. Обличчє.... типичне українське.
Ускоки нар. Вскачь.
Хляда, -ди, ж. = хляґа.
Хоромочка, -ки, ж. Ум. отъ хоро́ма.
