Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визивати, -ва́ю, -єш, сов. в. визвати, -зву, -веш, гл. Вызывать, вызвать.
Літа́йка, -ки, ж. = метелик. Вх. Уг. 250.
Наблажити, -жу, -жиш, гл. Принести добро, благо. Дєкувати Тобі, Господи, за дар Божий, с'єтій землі, мамі нашій, за твою росицу, за твій дар, за твою благодать, що єс нам наблажила. (Гуц. молитва). Шух. І. 38.
Накі́ска, -ки, ж. Полый конецъ гусинаго пера, обрѣзанный и вставленный въ тонкій конецъ рога (Cм. ріжок), въ которомъ находится краска для раскрашиванія гончарныхъ издѣлій, — чрезъ каналъ пера изливается краска во время раскрашиванія. Вас. 183.
Побірати, -ра́ю, -єш, гл. Брать, получать. Паламар побірає шестий книш. Гн. II. 260.
Позадумуватися, -муємося, -єтеся, гл. Задуматься (о многихъ).
Понатирати, -ра́ю, -єш, гл. Натереть (во множествѣ).
Пориш, -шу, м. Раст. Verbena officinalis. Вх. Пч. II. 37.
Ріпиця, -ці, ж. = репиця.
Сувати, -ваю, -єш, гл. Совать. Угор.