Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аби́щиця, -ці, ж. Пустяки, мелочь. Це така абищиця, що не варт і казати. Уман. ІІІ. 222.
Бізун, -на, м. 1) Нагайка, арапникъ... К нему прибігає бізуном го затинає. Гол. І. 7. голий, як бізун. Совершенно голый. Ном. № 1524. 2) Плотовщикъ; рулевой. Желех.
Вельбучитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать, чваниться. Черниг.
Відбавлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відбавитися, -влюся, -вишся, гл. Отлучаться, отлучиться. Нікуди на сторони одбавитись. МВ. (О. 1862. I. 100).
Карлюка, -ки, ж. Крючокъ, загибъ на концѣ палки. Кв. II. 170. Ум. карлючка.
Клюка, -ки, ж. 1) Палка съ крючкомъ, крюкъ. Коли жиди Христа мучили, на роспятію гей роспинали, клюков за ребра гей розбивали. Гол. II. 23. 2) клюки́ робити = ключкувати. Вх. Уг. 245.
Пилюжина, -ни, ж. Пылинка. Ум. пилюжи́нка. І пилюжинки нема, — так чисто. Конст. у.
Розмир, -ру, м. Разрывъ дружескихъ, мирныхъ отношеній, война. О. 1862. II. 65; V. Кух. 29. Адже ми розмир утвердили! Ми з турком поб'ємось одні. Котл. Ен. Турчин піднявся, стався розмир; почали викликати козацтво. О. 1862. II. 61. Вона того Кабицю ще в Самарі перед розмиром полюбила. О. 1861. XI. Кух. 13.
Служанка, -ки, ж. = служебка. Рудч. Ск. II. 195. Ум. служа́ночка. Нащо мені служаночки всі твої, ти сам, молод, не до мислоньки моєї. Чуб. V. 894.
Спрошувати, -шую, -єш, сов. в. спроси́ти, -шу, -сиш, гл. Сзывать, созвать, приглашать, пригласить (многихъ). Лико спрощує гості на весілля. Федьк.