Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Говір, -вору, м. Говоръ. Почувся людський говір, крик. Левиц. І. 126.
Засма́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. засмали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Обжигаться, обжечься. Іванова хата запалилася, Іванова голова засмалилася. Чуб. III. 205.
Кожушно, -на, с. = кожух. Извѣстно только въ слѣдующей пословицѣ: Душно! — Скинь кожушно. Ном. № 14266.
Кудря, -ря́ти, с. Чаще во мн. ч.: кудря́та. Ласкательно: кудри. Ізвила кудрята темна нічка. Чуб. V. 586.
Намалюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. 1) Написать (красками), нарисовать. Твоє біле личко да й намалювать. Чуб. гарний, як намальований. Очень красивъ. ходить було, як намальована. Очень хорошо одѣвается. МВ. ІІ. 81. 2) Изобразить картину въ словахъ. Та ба! не всякий так змудрує, як сам Вергілій намалює. Котл. Ен. VI. 49.
Опалити, -ся. Cм. опаляти, -ся.
Охолода, -ди, ж. Прохлада.
Патретник, -ка, м. Портретистъ; фотографъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Підкопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. підкопатися, -паюся, -єшся, гл. Подкапываться, подкопаться. На улицю не піду і дома не всижу; хиба піду підкопаюсь до дівчини в хижу. Мет. 116.
Розшахвати, -хваю, -єш, гл. Развернуть. АД. І. 59.