Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аби́щиця, -ці, ж. Пустяки, мелочь. Це така абищиця, що не варт і казати. Уман. ІІІ. 222.
Батечко, -ка, м. Ум. отъ батько. Батюшка. Чуб. ІІІ. 290. Рудч. Ск. II 183. Його батечко питає: що ти, синочку, гадаєш? Чуб. ІІІ. 203. Да нема роду ріднійшого над батечка. Чуб. V. 439. Употребляется какъ слово обращенія къ старшему человѣку. батечку мій! — выраженіе удивления: Боже мой! батюшка мой! Яких то цвітів там не було! батечку мій, та й годі! Кв. Часто во мн. ч. батечки! Батюшки! А худоби-худоби, так батечки! свій хутір, лісок, винничка, млинок. Кв.
Відрадність, -ности, ж. = відрадість. Не маю я відрадности від свого нелюба. Чуб. V. 361.
Ґер, -ру, м. Раст. Aegopodium. Вх. Пч. II. 37.
Зага́рливий, -а, -е. Усердный, горячій въ работѣ. Загарливий до роботи. Н. Вол. у.
Понамішувати, -шую, -єш, гл. Намѣшать (во множествѣ). Понамішуй же їсти коровам та свиням. Харьк. у.
Рання, -ня, с. = ранок. Ще від самого рання сестри виглядали Антося. Св. Л. 46. що-рання = що ранку. Що-рання по сто палок давати. Чуб. V. 984.
Скупити 2, -плю́, -пиш, гл. 1) Cм. скупати. 2) Cм. скуповувати. 3) = скупувати. Тоді скупи, коли на дні, а не з вершечку. Ном. № 4671.
Хропати, -паю, -єш, гл. Ударять со звукомъ, бросать.
Швейнога, -ги, м. Названіе вола, у котораго заднія ноги у колѣна цѣпляются одна о другую. КС. 1897. VII. 47.