Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимерти Cм. вимірати.
Грунті́вка, ж. Усадьба. Вона хоча й сирота, а грунтівка і хата своя і поля день п'ять. О. 1862. VIII. 7.
Заме́та, -ти, ж. 1) = замет і. Черк. у. 2) = завірюха. Шух. І. 107.
Зорятися, -ря́ється, гл. безл. Показываться зарѣ. Там зоряється, займається. Чуб. III. 475. Вже й зоряється. Вже сонце — день. МВ. ІІ. 149. Зза дубків молоденьких зорява стяга рожева зорялася. МВ. (О. 1862. І. 90).
Карватка, -ки, ж. = кавратка. Повна карватка ще торішньої дулівки. Кв. Старий, дуже вже старий! Як візьме в руки карватку, шоб напиться води, то і в руках не здоліє держать. Лохвиц. у. Слов. Д. Эварн.
Облізок, -зка, м. = обаполок. Кобел. у.
Прадідний, -а, -е. = прадідівський. Желех.
Рухатися, -хаюся, -єшся, сов. в. рухнутися, -нуся, -нешся, гл. Двигаться, двинуться, шевелиться, пошевелиться, тронуться. Як добре наїстися, то й з міста не рухнешся. Павлогр. у.
Укоряти, -ряю, -єш, сов. в. укори́ти, -рю, -риш, гл. Укорять, укорить. Будеш ти мене в вірі христіянській укоряти. АД. І. 212.
Худяк, -ка, м. Худое животное. Хотин. у. Нажене того худяку повен степ. Лохв. у.