Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безталанний, -а, -е. Несчастный, безталанный. А ти, моя Україно, безталанна вдово. Шевч. Мої безталанні діточки. Стор. І. 20. Коли мене уродила безталанна мати. Чуб. V. 186.
Викочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викотитися, -кочуся, -тишся, гл. Выкатываться, выкотиться. Сонечко викочується з-за юри. Драг. 25. У діда із очей аж дві сльози викотились. Стор. І. 121.
Горду́н, -на́, м. Гордецъ. Козак не гордун, що оборве, то й в кавдун. Ном. № 12166.
Загина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. загну́ти, -гну́, -не́ш, гл. 1) Загинать, загнуть. Оце штучка: загнув пальці та й карлючка. Ном. Прич. стр. загне́ний. Н. Вол. у. 2)крючки́. Крючкотворствовать. 3)матюки́. Бранить по матушкѣ. 4)сухо́го во́вка. Cм. вовк. 5)чо́ртові ковбасу́. = заломи́ти чо́ртові ковбасу́. Cм. заломити. Грин. І. 236.
За́кло, -ла, с. Кусокъ земли, вдающійся въ чужую землю. Козелец. у.
Крушний, -а, -е. = крихний. Желех.
Напа́сти II, -ся. Cм. напасати, -ся.
Оперечитися, -чуся, -чишся, гл. Упираться, противиться. Старшина кликав його у волость, а він оперечивсь, не хотів іти, так ми його взяли та й повели. Новомоск. у.
Та Ii! зват. пад. отъ тато. Та! що ти робиш. Шейк.
Харсун, -на, м. 1) = борсук. Вх. Пч. ІІ. 6. О. 1862. II. 62.