Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

челядка

Челядка, -ки, ж. 1) = челядниця. Вже й челядка у його, і наймит. О. 1861. IX. 74. 2) Ум. отъ челядь. Ум. челядонька, челядочка. А Савиха молодая вікном утікала, на молоду челядоньку спильна поглядала: — хапай, хапай, челядонько, малую дитину, будеш жити, панувати, коли я не згину. Чуб. V. 967. Була собі челядочка Домна. Чуб. V. 704.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕЛЯДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕЛЯДКА"
Зміястий, -а, -е. Змѣевидный. Отари нівечив зміястими стрілами. К. Псал. 181.
Кельбух, -ха, м. = тельбух. Знайшов там десь задріпане теля, облупив його, бандури випустив, кельбух на голову нап'яв. Мнж. 13.
Клапоухий, -а, -е. Каплоухий. Клапоуху хоч родзинками годуй, а все буде клапоуха. Ном.
Линча́, -чати, с. Маленькій линь.
Ли́царь, -ря, м. Рыцарь. Котл. Ен. V. 52. А тут Михайлик лицарь був. ЗОЮР. І. 3. Громада вибрала гетьмана — преславного Лободу Івана, лицаря старого. Шевч. 234.
Наслухати 2, -ха́ю, -єш, гл. Прислушиваться. Я вже давно наслухаю, до чого воно дійде. О. 1861. XI. Кух. 27. Як вітер подихає, зашелестить комиш, пластун іде ходом сміло, а як вітер оддихає, то він стоя наслухає. О. 1862. II. 63.
Новоселець, -льця, м. Вновь поселившійся, новопоселенець.
Приймит, -та, м. = приймак. Кв.
Синевод, -да, м. пт. Зимородокъ.
Термосити 2, -шу, -сиш, гл. Тормошить, теребить. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕЛЯДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.