Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дозо́рець, -рця, м. Наблюдатель, надсмотрщикъ, дядька.
Закопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) О дѣтяхъ: побѣжать мелкими шажками. 2) О лошадяхъ: побѣжать съ быстрымъ топотомъ. Закопотіли коні. К. ЧР. 154. Ущухло поле. Тільки коні закопотіли там то там. Греб. 343.
Кивання, -ня, с. Киваніе. Кивання головою за кожним поклоном. Левиц. І. (Правда, 1868. 557).
Лебедець, -дця́, м. Ум. отъ ле́бідь. Чуб. V. 7.
Перевозець, -зця, м. = перевізник. Ой ви, хлопці-перевозці, перевезіть мене на той бік Дунаю. КС. 1883. IV. 735.
Прикарабок, -бка, м. = прикалабок. Верхнеднѣпр. у.
Роспаювати, -юю, -єш, гл. Раздѣлить на части, распредѣлить. Врат так роспаює хлопців красно, що другий і з письма так не удав би. Федьк. Пов. 2.
Спідник, -ка, м. = спідняк 1. Шух. І. 103, 146.
Тепличка, -ки, ж. Ум. отъ теплиця.
Шпичак, -ка, м. 1) Ростокъ, появившійся изъ земли. Повитикались червоненькі шпичаки пивонії та півників. Левиц. І. 339.