Гони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) = Гнатися 1 и 2. Шось за парень за волом гонився. 2) — з ким. Гнать что. Паші нема, — уже він гонився з телятами на городи. 3) Имѣть случку. 4) — з ро́зумом. Размышлять, раздумывать. Він ся з розумом гонит що́ робити.
Достемені́сінько нар. Точнехонько такъ.
Льо́пати, -паю, -єш, гл. Ляпать, мазать. Годі вже тобі оту долівку льопати: розводь маслинку, та ставай — вибілиш оцю стінку.
Мо́вкнути, -ну, -неш, гл. Умолкать.
Незмірено, незмірно, нар. Неизмѣримо; безъ мѣры. Дай горівки незміренне, бери грошей незліченне.
Ослиця, -ці, ж. Ослица. (Плаче) ослиця за ослям.
Палга, -ги, ж. Плита.
Паруб'ячий, -а, -е. = парубочий.
Похурделити, -лю, -лиш, гл. Покрутить (о вѣтрѣ).
Товар, -ру, м. Скотъ, преимущественно ротатый. Понаїдавсь товар і полягав оддихать. Ой роде, роде багатий, та давай же товар рогатий, а ви, братіки, коників, а ви, сестриці, — ягниці. Поприходив той то вар додому. Ум. товарець.
