Вершитися, -шуся, -шишся, гл. Завершаться, оканчиваться на верху. Мармурові комінки вершилися великокняжими гербами.
Вудила, -дил, с. мн.
1) Узда, уздечка.
2) Въ хвостѣ Большой Медвѣдицы названіе одной изъ меньшйхъ звѣздъ, находящейся между конечной и средной звѣздой.
Ґра́йцарь, -ря, м. = Ґрейцар. Виняв та й дав ґрайцарь.
За́йців, -цева, -ве Принадлежащій зайцу. — льон. Раст. Linaria vulg.
Кістричитися, -чуся, -чишся, гл. = костричитися.
Ковганка, -ки, ж.
1) Деревянная ступка для толченія сала. Ковганка салу переводчиця. Сала... чорт-ма в ковганці.
2) = ковган 1.
Мешка́ння, -ня, с. Жительство, помѣщеніе, жилье; мѣстопребываніе. У домівці на мешканні. Підемо до Бендеру мешкання глядіти. Ум. мешканенько, мешканнячко. Ой покидаю сивого голубка і дрібненькії діти, а сама лечу, сама полечу мешканенька глядіти.
Похававкати, -каю, -єш, гл. Покричать (о перепелѣ).
Селитва, -ви, ж. Основаніе, фундаментъ.
Татарюга, -ги, м. Ув. отъ татарин. Ей ти, татарюго, сідий бородатий, на що ти уповаєш?