Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цваркати

Цваркати, -каю, -єш, гл. 1) Чирикать. Желех. 2) Говорить на непонятномъ языкѣ, напр. по еврейски. Вх. Зн. 77.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВАРКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВАРКАТИ"
Ду́бельт, -та, м. Бекасъ, дупель Scoloрах major. Вх. Пч. II. 14.
Жовті́шати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться болѣе желтымъ. Жовтішає листя на дереві.
Забу́дьок, -дька, м. 1) Забытый предметъ. Черк. у. 2) Забытый въ печи хлѣбъ. Як забудька ато ззість, то все буде забувати. Подол. г. 3) Раст. чернобыль. Arthemisia vulgaris L. наївся забу́дьків. Сталъ забывчивъ. Ном. № 13742.
Засми́кати Cм. засмикувати.
Зачиня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зачини́ти, -ню́, -ниш, гл. Затворять, затворить. У свого батька і хлів зачиняв, а в нашого не хоче й хати. Ном. № 2539.
Зрадниця, -ці, ж. Измѣнница, предательница. Ой ти, дівице, моя зраднице, зрадила мене молодого. Чуб. V. 410.
Кудрі Cм. кудерь.
Потримяти, -маю, -єш, гл. Подержать. Потримав деякі (книжки) в руках. О. 1862. IX. 67. Коня дайте, я потримаю. Чуб. II. 628.
Предковіковий, -а, -е. = предковічний. О, слово рідне! Ти стоїш на чари предковікових пам'яток святині К. ХП. 97.
Стеменнісінько нар. Тоже, что и стеменно, но въ совершенной степени, точнехонько. Стеменнісінько мати. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦВАРКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.