Бульбеґа, -ґи, ж. = картопля. = бульба 3.
Догорюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Дожить съ горемъ пополамъ. І коли вже я свого віку гіркого догорюю?
Зняти, -ся. Cм. знімати, -ся.
Ізб.. Cм. зб.
Кійло, -ла, с. Ковыль, Stippa pennata. Ой по горі, по горі, там Грицюхно ходить, там біле кійло косить та коню свойму носить.
Кісся, -ся, с. Рукоятка у косы, косовище.
Напу́дити, -джу, -диш, гл. 1) Налить. Багато бочок напудили. 2) Намочить. От напудив, як той віл! 3) Напугать.
Поназлітуватися, -туємося, -єтеся, гл. Слетѣться (о многихъ). Сороки і ворони поназлітуються і порозхапують кужель.
Ушкварити, -рю, -риш, гл. 1) Изжарить, что либо жирное, въ жирѣ. 2) Ударить, отколоть, задать, дернуть. По голові лозиною як ушкварить. Вшкваримо, хлопці, гопака. Вшкварив по струнах. На третій (день) як ушкварить дощ.
Цвічений, -а, -е. 1) Расцвѣтшій. Ой у лузі калинонька не цвіченая. Дала мені вона цвіченої рожі, а барвінок не цвічений.
2) Обученный, вышколенный.