Властиво нар.
1) Свойственно.
2) = власне.
Дебеленькува́тий, -а, -е. Толстенькій, плотненькій.
Драби́нник, -ка, м. Кузовъ телѣги, обѣ Драбини.
Запозива́тися, -ва́юся, -єшся, гл. Начать судиться, завести тяжбу. Не запозиваться ж йому з магнатом.
Леш сз. Но, только. Втонув, втонув козаченько, леш хусточка плавле.
Махону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сильно махнуть. 2) Помчаться.
Ошибати, -ба́ю, -єш, гл. страх ошиба́є (кого́). Дѣлается страшно (кому). Страх мене ошибав, про таке думаючи.
Палахнути, -ну́, -не́ш, гл. Вспыхнуть. Іван палахнув наче та поломінь. Віхтем піднялося полум'я вгору, — палахнуло на всю хату.
Рецок, -цка, м. = рджок.
Цвірінькнути, -кну, -неш, гл.
1) Чирикнуть.
2) Болтнуть, сболтнуть. Хоч який блазень і цвірінькне проти його, дак і рот загородять. Щоб нігде а ні цвірінькнула про цю оказію.