Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буєн, -йна, -не Краткая форма отъ буйний. Ой віє вітер, буєн повіває. Грин. ІІІ. 243.
Забану́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Затосковать. Ней ю колька візьме, ней ся забанує. Гол. І. 337.
Заперіз́уватися, -вуюся, -єшся, сов. в. запереза́тися, -жу́ся, -же́шся, гл. Опоясываться, опоясаться. Напередовець, красний молодець, заперезався чорною ожиною. Чуб. ІІІ. 291.
Застогна́ти, -ну́, -неш, гл. Застонать. Марко застогнав і почав рвать на собі волосся. Стор. МПр. 23. Застогнали, заплакали церковнії мури. К. Досв. 211. Загула, застогнала земля під козацькими підківками. Левиц. І. 16.
Мжи́чка, -ки, ж. = мжаВх. Зн. 35.
Обчеркати Cм. обчіркувати.
Ощадити Cм. ощажати.
Передавити, -влю́, -виш, гл. Передавить.
Пообсисатися, -саємося, -єтеся, гл. Обсосаться, объѣсться, сося. Ось пійду йому телят до корів повипускаю, — нехай пообсисаються. Г. Барв. 195.
Притока, -ки, ж. 1) Тупикъ, глухой переулокъ. У притоці хата стоїть. Н. Вол. у. 2) Удобное для какой нибудь спеціальной цѣли мѣсто. Мнж. 190. 3) Касательство, отношеніе. Що нам за притока до їх? вони сами повезуть своє подушне. Н. Вол. у. Обертайтеся каміня, хоць сухі лотоки, — заспівайте, дівчаточка, щоби до притоки. Гол. II. 373.