Кляскати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] кля́снути, -сну, -неш, гл. 1) Хлопать, хлопнуть. Біс перістий свиснув, кляснув. 2) — язиком. Щелкать, щелкнуть языкомъ.
Костюльки, -льок, ж. мн. Назв. растеній. Bromus secalinus L. и В. arvensis L.
Купінка, -ки, ж. = купка. Купінки — малі копиці сіна.
Міз пред. = між. Горе жити міз ярами, міз лихими ворогами.
Наполо́хати, -хаю, -єш, гл. Напугать.
Переводити II, -джу́, -диш, гл. Привести всѣхъ, каждаго по очереди. Водили вже їх там, водили, — переводили зо всеї окружности: не доберуть.
Позубцювати, -цюю, -єш, гл. = позубити 2. Оце вже тобі сорочку попрутикувала і позубцювала в поділках.
Полисіти, -сію, -єш, гл. Облысѣть. Пуста голова а ні полисіє, а ні посивіє.
Пукатися, -каюся, -єшся, гл. Трескаться. Аж ся під ним земля пукала.
Титарювання, -ня, с. Бытіе церковнымъ старостой.