Кикіть, ки́коть, -ктя, м. Остатокъ отрѣзаннаго пальца, руки, ноги, а также недоразвитая рука, нога. Ум. киктик.
Налупа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Наколоть, наотбивать (камней). 2) Наковырять.
Поманюньку нар. Понемножко.
Послання, -ня, с. Посланіе.
Пристояти, -того, -їш, гл. Постоять, ожидая. Я пристояв, а він минув мене. Трохи пристояв, поки він вийшов.
Салом'як, -ка, м. Нашатырь.
Світич, -ча, м.
1) Свѣтильникъ, фонарь. В трупарні світич світить, але вже конає.
2) Подсвѣчникъ.
3) = світлач.
4) Мѣсто на печномъ шесткѣ, гдѣ кладутъ лучину.
5) Паникадило, церковная люстра.
Стихати, -хаю, -єш, сов. в. стихнути, -хну, -неш, гл. Стихать, стихнуть, утихать, утихнуть, затихать, затихнуть, умолкать, умолкнуть. То стала злая хуртовина по Чорному морю стихати. Музики стихли. У селі і в полі усе давно стихло, тільки не стихає в гаю соловейко.
Тарканистий, -а, -е. Неоднокрапный, неодноцвѣтный, пестрый.
Тарятися, -ряюся, -єшся, гл. Валяться въ грязи и пр.
