Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хрунькіт

Хрунькіт, -коту, м. = хрокання. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРУНЬКІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРУНЬКІТ"
Відговітися, -віюся, -єшся, гл. Отговѣться. Нехай попереду піде та відговіється. Ном. № 5474.
Жерли́стий, -а, -е. = джерелистий.
Жупа́нчик, -ка, м. Ум. отъ жупан.
Загра́тися, -ра́юся, -єшся, гл. Заиграться. Не засидиться, не заграється ніде. МВ.
Княжейка, -ки, ж. Ум. отъ княгиня.  
Метале́вий, -а, -е. Металлическій. Желех.
Папір, -перу, м. Бумага. Ой моє тіло, як папір біле, він нагайкою крає. Чуб. V. 575.
Покатулятися, -ляюся, -єшся, гл. Покатиться. Вх. Уг. 260.
Скалоокий, -а, -е. Имѣющій бѣльмо на глазу.
Тнути, тну, тнеш, гл. = тяти. Косарі тнуть. Грин. ІІІ. 366. Музика тне. Шевч. Тнуть косарі. Грин. III. 128.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХРУНЬКІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.