Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хрунькіт

Хрунькіт, -коту, м. = хрокання. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРУНЬКІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРУНЬКІТ"
Бджолиний, -а, -е, бджоляний, -а, -е. Пчелиный. Аф. 296.
Веретенце, веретінце, -ця, с. 1) Ум. отъ веретено. 2) мн. Раст. Equisetum arvense. Вх. Лем. 396.
Гаска, -ки, ж. Молотокъ для разбиванія кусковъ соли вываренной на солеваренныхъ сковородахъ. Вх. Зн. 49.
Залиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. 1)до ко́го, на ќого. Ухаживать за кѣмъ (о любовномъ ухаживаніи). Не ходи, не люби, не залицяйся, — не пойду за тебе, ти ж не сподівайся. Чуб. III. 144. Чи ти, милий, впився, чи з коника вбився, чи на другу залицявся, мене одцурався. Мет. 104. 2)на ко́го. Имѣть виды на кого, желать кого. А на того Середенка старий дукач залицявся: ходить дукач по ярмарку, собі наймита шукає. Грин. III. 624. 3) Намѣреваться, собираться. Через тебе, вражий сину, мене мати била. Не била, не била, залицялась бити. Подольск. г. Хлопці... вже залицялись бити мене. Уман. у.
Зорватися, -рвуся, -рвешся, гл. = зірвати, -ся. Що маковку зорву — друга буде, а матінка умре, — я й загину. Чуб. V. 439. Як з гіллі зорвався. Ном. № 3150.
Кряжити, -жу, -жи́ш, гл. 1) Усердно работать, не разгибая спины. 2) Заботиться, радѣть. Лежень лежить, а над ним Бог кряжить. Ном. № 1682. Стара, було, так і кряжить за дітьми, щоб ніхто не зобідив. Канев. у. За ним кряжили, значить жаліли, що наче він справний, щоб не рощитать його. Верхнеднѣпр. у.
Побурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Поворчать. Ні, в мене свекруха не зла. Часом побурчить трохи, а не лає. Харьк.
Спинити, -ся. Cм. спиняти, -ся.
Сухий, -а, -е. 1) Сухой. Кобила рушила сама на сухе. Чуб. III. 426. Сухий, як перець. Ном. № 13138. Сухий дуб. 2) Сухой, бездождный. Сухий марець, мокрий май, — буде жито, коби гай. Ном. № 446. 3) О человѣкѣ: сухощавый, изсохшій. Ще й досі не вмерла, але вже така суха стала.... що й страшно на єї глянуть. Чуб. II. 48. 4) сухе по́ле. Не унавоженное поле. Шух. I. 170. 5) сухо́го дуба везти. Говорить напраслину. Ольгоп. у. 6. — четверг. Послѣдній четвергъ передъ Петровымъ постомъ. Радом. у. Ум. сухенький, сухесенький. Сухенький, маленький москалик. МВ. ІІ. 52.
Типець, -пцю, м. 1) вхопити типцю. Попасть на слѣдъ, на искомую дорогу. Як погнався за їм (злодієм), то зразу попав на слід і гнався до переправи, а далі не вхопив типцю та й через те не догнав. Новомоск. у. (Залюб.). 2) дати типцю кому. Задать перцу, высѣчь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХРУНЬКІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.