Віл, вола, м. 1) Волъ. Ой воли ж мої та половії, чом ви та не орете? 2) Родъ дѣтской игры. Ум. волик, воличок, волонько. Ой везут козака, везут козаченька та сірими волошками.
Голу́бчичок, -чка, м. Ум. отъ голуб.
Кролячий, -а, -е. Кроликовый, кроличій. Червоні кролячі очі.
Неладен, неладний, -а, -е. Безпорядочный; нехорошій, некрасивый. У кого дочок сім, то й доля всім, а в мене одна, та й та неладна. Будь він тричі неладен! (брань).
Перепих, -ху, м. Пышность. З перепихом несуть його на морах.
Понадсмикувати, -кую, -єш, гл. Надергать часть (во множествѣ).
Спасеник, -ка, м.
1) Спасающій свою душу, праведникъ, угодникъ.
2) Говѣльщикъ, спасающійся. Спасеники ідуть до церкви.
Сторожкий, -а, -е. Осторожный; чуткій. Утя сторожка птиця. Птиця, бач, дуже сторожка. І собаки не держу, такий я сторожкий.... і миш не пробіжить, щоб я не почув.
Ськатися, -каюся, -єшся, гл. Искать (насѣкомыхъ въ волосахъ, шерсти). Такий мені пан: у соломі спить а зубами ськається.
Чуднота, -ти, ж. Диво. Не ест великой чудноти. Не велико диво.