Віршник, -ка, м. Стихотворецъ. Латинський віршник.
Глузи, -зів, м. мн. Насмѣшки. Остигло й глузи людськії терпіти. на глузи підняти. Поднять на смѣхъ.
Дослуха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. = дослухуватися. Еней похнюпивсь, дослухався — Сивила що йому верзла.
Жупани́ченько, -ка, м. Ум. отъ жупан.
Зага́тистий, -а, -е. . зага́тиста земля́ Земля, содержащая корни и пр. мѣшающее свободному движенію плуга.
Позатаскувати, -кую, -єш, гл. Затащить, затянуть (во множествѣ).
Пояс, -са, м.
1) Поясъ, кушакъ. Шалевим поясом підперезаний.
2) чесний пояс. То-же, что и веселка, радуга. Ум. поясок, поясочок.
Пробунок, -нку, м. Проба. Котками закачав ріллю на пробунок.
Убігати, -га́ю, -єш, сов. в. убігти, -жу, -жи́ш, гл.
1) Вбѣгать, вбѣжать. Убігла в сіни і замкнулась.
2) Только несовер. в. Гоняться, ухаживать. Він за нею дуже вбігає.
3) Пробѣгать, пробѣжать. Пятьсот верст убігли.
4) Погружаться, погрузиться, вбиваться, вбиться. Як ударить (бабу ягу), так вона так під руки і вбігла в тік.
Укуплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. укупи́тися, -плюся, -пишся, гл. Чрезъ покупку земли врѣзываться, врѣзаться своими владѣніями въ чужія владѣнія. Вкуплятися в чужії ґрунта.
2) — у парубки. За троекратное угощеніе парней водкой получать, получить доступъ вл, ихъ среду.