Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відлузати, -заю, -єш, гл. Пройти, проѣхать. Одлузавши верстов з двадцяток. Стор. (О. 1861. IX. 48).
Завча́сто нар. Зачастую. Тепер завчасто доводиться чувати. О. 1862. III. 31.
Иний, -а, -е. = инший. Мав хтось иний родитися, та кури запіли. Посл.
Моро́зяно нар. Морозно, холодно. Харьк. г. Камен. у. Сьогодня морозяно. Волч. у.
Оглашенка, -ки, ж. Церковныя сѣни между церковью и колокольнею. Ромен. у.
Порядити, -джу́, -диш, гл. Прибрать, привести въ порядокъ. Вх. Зн. 53.
Прилип, -пу, м. Раст. Galium aparine. Вх. Зн. II. 32.
Спіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. спертися, зіпруся, зіпрешся, гл. 1) Опираться, опереться, упираться, упереться. Радюк стояв до півночі, спершись на тин. Левиц. Пов. 189. На пужално.... спіратися. Рудч. Чп. 203. 2) Упирать, упереться, заупрямиться. Хтів пан, щоб теперка йшли до нього, так люде сперлися, що треба кукурузи збірати. Камен. у. 3) Спорить, заспорить. Сперся зо мною так, що ну. Черк. у.
Стріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. стрінутися, стрітися, -нуся, -нешся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Ой піду я не берегом — лугом: чи не стрінусь з своїм вірним другом. Мет. 96.
Струїти, -рую, -їш, гл. Отравить. В вівторок рано зілля варила, а в середу Гриця струїла. Чуб. V. 429.