Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хабаз

Хабаз, -зу, м. Хворостъ, прутья. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБАЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБАЗ"
Власний, -а, -е. Собственный, свой. Рудч. Ск. І. 169. Хоч не красне, але власне. Ном. № 9641. Не кожен писався власним прізвищем. К. ЧР. 13. рукою власною (підписався). Собственноручно (подписался). рукою власною. Руку приложилъ.
Дітя́чий, -а, -е. = Дитячий.
Зармути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. = засмутитися. Угор. Гол. III. 490.
Лацний, -а, -е. = латвий.
Лі́зка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лова. Желех. 2) Раст. Salix aurita. Мнж. 184.
Му́лька, -ки, ж. = мілька.
Пестраки, -ків, мн. Веснушки. Угор.
Спощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. спости́тися, -щуся, -стишся, гл. Худать, исхудать отъ поста. Шух. І. 41.
Тонко нар. Тонко. Де тонко, там і рветься. Ном. № 2139. Ум. тоненько, тонесенько, тонічко. Шейк. Та пряди кужель тонесенько. Чуб. V. 917.
Укарання, -ня, с. Наказаніе. Ні я Бога прогнівила, жила-м справедливе, всякі його укарання зносила, терпіла. Гол. І. 361.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАБАЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.