Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фуяра

Фуяра, -ри, ж. 1) Пастушья свирѣль. Завернув аньол Саву до буди, забрали фуяри, забрали дуди, на котрих пісню грали. Чуб. III. 377. 2) об. Безпомощный, неспособный человѣкъ. Желех. Ум. фуярка. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУЯРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУЯРА"
Блоховник, -ка, м. Раст. Mentha Pulegium L. ЗЮЗО. I. 128.
Бутний, -а, -е. Спесивый, высокомѣрный. На бутного найдесі ще бутнійший. Фр. Пр. 134.
Жо́лудь, -дя, м. Желудь. Сюди-туди дубину стрепену — посипались жолуді в пелену. Н. п. Ум. жо́лу́дя́к. Мнж. 1. Ув. жолудя́на.
Заклюва́ти, -ся. Cм. закльовувати, -ся.
Зоріти, -рію, -єш, гл. Свѣтиться, свѣтить, сіять. Місяць світить, зоря зоріє. Чуб. V. 474. Серце моє, зоре моя, де це ти зоріла? Шевч. 143. Cм. зоряти.
Копер, -пра, м. = кріп. Вх. Лем. 426.
Опарканюватися, -нююся, -єшся, сов. в. опарканитися, -нюся, -нишся, гл. Огораживаться, огородиться. Високим валом воно (село) обсипалось і по валу дубовими палями опарканилось. К. Хм. 97.
Пишатися, -шаюся, -єшся, гл. Гордиться. Ляхи мусять пишатись тим, що принадили до свого культурного гурту таких руських людей, як Замойські та Жовковські. К. ХП. 65. Иногда: важничать. Пишається, як корова в хомуті. Ном. 2) Красоваться. Ще на Україні веселі і вольнії пишались села. Шевч. 242.
Скласти, ся = складати, -ся.
Струсій, -я, -є. = струсевий. Струсе перо. Мнж. 4 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФУЯРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.