Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Молодне́ча и молоднича, -чі, ж. 1) = молодеча. Молоднеча спершу реготалася. О. 1862. IX. 70, 71. Хлопці-молоднеча. 2) = молодник. Конст. у.
Опонець, -нця, м. Раст. вьюнокъ, convolvulus. Вх. Уг. 256.
Подурити, -рю́, -риш, гл. Лиш най хоть подурить, що мня любить... я повірю. Федьк. ІІ. 87.
Пороспещувати, -щую, -єш, гл. Избаловать (многихъ). Пороспещували ви дуже своїх дітей.
Похарчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Покормиться; постоловаться нѣкоторое время. Дали їй лиш тілько на дорогу, щоб вона мала похарчитися. Чуб. II. 67.
Пошкодити, -джу, -диш, гл. Повредить.
Приданяне, -нян, мн. Придане. Вх. Лем. 456.
Спочивище, -ща, с. Мѣсто отдыха. До вічного спочивища добралась. К. Дз. 191. Де захист наш, спочивище тихе? К. ПС. 132.
Стріха, -хи, ж. 1) Край соломенной крыши, выступающій за стѣну. І горобець свою стріху має. Ном. Да вже весна красна із стріх вода капле. Мет. 301. 2) Соломенная крыша. Kolb. І. 56. Ум. стрімка.
Хамородь, -ді, ж. Тѣнь, темнота, темное мѣсто. Вх. Зн. 76. Cм. химородь.