Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Достеріга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. достере́гти́, -режу́, -же́ш, гл. Слѣдить, выслѣдить, наблюдать. Я достерігаю всяку річ. Н. Вол. у. Таки достеріг вовка. Радомысл. у. Я достеріг, де воно дівається. Н. Вол. у. Про що мене що дня достерігати і цілитись на мене що години. К. Іов. 17.
Забрьо́ха, -хи, об. Забрызганный грязью. Cм. задріпа. Так і швендя куди попало бісів забрьоха. Харьк.
Засвашкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать исполнять обязанности свашки.
Кровуватий, -а, -е. Многокровный. Мнж. 183.
Лащитися, -щуся, -щишся, гл. Ласкаться. Чого ж так лащишся тепер до мене, Йване? Греб. 378.
Ліверник, -ка, м. = лірник. Шух. І. 33.
Лу́ча нар. Въ выраж. куди луча. Куда попало, куда зря. Як та туча, куди луча, так і покотили. КС. 1882. IV. 171. Вся піхота (й)шла в ворота, вона — куди луча. КС. 1882. IV. 171. Cм. лучити.
Побожити, -жу, -жиш, гл. Поблагословить? Въ свадебной пѣснѣ послѣ вѣнчанія: Дякуєме попонькові... нагленько нас одправив, но твердо нас побожив. Гол. IV. 439.
Позичайло, -ла, ж. Заимодавець, кредиторъ; ростовщикъ. К. (Желех.).
Полегкарь, -ря, м. Человѣкъ легкомысленный; любитель легкой (нетрудовой) жизни. Угор.