Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благостинний, -а, -е. Милостивый, добрый. Ти послав йому назустріч слово благостинне. К. Псал. 47.
Вилкастий, -а, -е. Вилообразный. Вх. Лем. 398.
Вицитати, -таю, -єш, гл. Выиграть въ четъ и нечетъ. На тім стільчику можний панонько, трома яблучки підкидаючи, двома орішки та цитаючи, вицитав коня з-під короля. Гол.
Капи, -пів, м. мн. Союзы у сапогъ.
На́дзелень нар. Недозрѣлымъ. Жали жито ще надзелень.
Незмінний, -а, -е. Неизмѣняемый; неизмѣнный.
Продрімати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Продремать. Продрімав пів ночі, а заснути таки не дали. Потерять, утратить изъ-за дремоты. Мнж. 112. 2) Задремать. Зробив він собі на тій яблоні тернову постіль: як ся продрімат, то ся уколе. Драг. 263.
Сніговиця, -ці, ж. Мятель.
Узирити, -рю, -риш, гл. = уздріти. Кобила як стрибнула, — оглянулась, так і вовка не взирила. Рудч. Ск. І. 5. Я й не взирила, як вона пішла. Борз. у.
Хабина, -ни, ж. Прутъ, хворостина. Вх. Зн. 76. Вітронько дує, вітронько дує, хабиною колише. Гол. І. 255. Ум. хаби́нка. Желех.