Відслонятися, -няюся, -єшся, сов. в. відслонитися, -нюся, -вишся, гл. Открываться, открыться. Завіса відслонилась.
Дзиґа́р, -ра́, м. = Годинник. Чаще въ уменьшит. формѣ: дзиґа́рок (Cм.).
За́спіль нар. Сплошь, подрядъ.
Кика, -ки, ж. Дѣтск. слово. Мясо. Як дає дитині мняса, то каже: на́ кики! на кики!
Клепач, -ча, ж.
1) Молотокъ.
2) = клепачка.
Мо́вчки нар. Молча, втихомолку. Стояли мовчки всі смутні. Вийшла мовчки з хати. Самі в покою сидять мовчки, без гуку, без гомону.
Ніхто, нікого, мѣст. Никто. Ніхто з Богом контракту не брав.
Пестивий, -а, -е. Нѣжный, ласкающій. Мати увечері своїм пестивим голосом нашепче дитині про любов до всього живого.
Стіна, -ни, ж. 1) Стѣна. Мовчить, як стіна. Мила б я стіни, щоб були білі. Все село як за стіну засунулось, — такі смутні всі. 2) Стѣна, плетена невода. 3) Рядъ зубовъ въ одной сторонѣ челюсти. Ви б у Прохори поїхали, там дід замовляє (зуби); а то так усю стіну й викрутить, да й знов буде зачинатись. 4) Тучи на западѣ, за которыя заходитъ солнце. Як сонце заходить за стіну, то буде дощ. 5) При кулачномъ боѣ: рядъ, шеренга бойцовъ. Ум. стінка, стінонька, стіночка. Лежить мила, мов китайка синя, стоїть милий, як стінонька білий. .
Тямкий, -а, -е. 1) Сообразительный, смѣтливый. 2) Памятливый.