Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верховик, -ка, м. 1) Сѣверный вѣтеръ. 2) Всадникъ, верховой. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Вимудруватися, -руюся, -єшся, гл. Хитростью избавиться, изъ бѣды выпутаться. І так Соломон з пекла вимудрувався, що всяк сьому диву дивувався. О. 1862. VI. 52.
Відсвічувати, -чую, -єш, гл. 1) Отражать, отсвѣчивать. У печі палає, ян у гуті. Одсвічують весело білі стіни і божничок. МВ. (О. 1862. III. 57). 2) Отражаться.
За́єчка, -ки, ж. Зайчиха. Вх. Зн. 20.
Льо́лька, -ки, ж. Ум. отъ льоля.
Назга́д нар. Напамять.
Остинки, -ків, м. Истоптанные постолы. Н. Вол. у. Ум. ости́ночки.
Півпарубок, -бка, м. Подростокъ, парнишка. Гайдамаки по-над яром з шляху повернули, наганяють півпарубка. Шевч. 176.
Покрівля, -лі, ж. 1) Кровля. Левиц. І. 90. Стріха місцями повигнивала, покрівля де-где провалилася, вікна побиті. Мир. ХРВ. 24. Ключ у нас завжде лежав під стріхою у покрівлі. Екатер. у. (Залюб.). 2) Глиняная покрышка для ульевъ. Богодух. у.
Штирі, -рьох числ. Четыре. Іди на штирі вітри, а на п'ятий шум. Ном. № 8940.