Випрохувати, -хую, -єш, сов. в. випрохати, -хаю, -єш, гл. = випрошувати, випросити. Леміщиха обіцяла їй випрохати коней у свого старого.
Відривати, -ва́ю, -єш, сов. в. відірвати, -рву, -веш, гл. Отрывать, оторвать. Ой відріжте й або відірвіте й та срібного ґудзя.
Докі́рливий, -а, -е. Укоризненный.
Зва́дниця, -ці, ж. Спорщица, любящая ссориться.
Ми́мо нар. и пред. Мимо. Мимо церкву їдьте, а тоді уліво повернете. Мимо церкви святої проїзжали, за гордостю, за пишностю з глави шличка не здіймали. Мимо колодізь ішли.
Ми́слонька, -ки, ж. = мисленька.
Підладнувати, -дную, -єш, гл. Подлаживаться; ладить.
Слабосилля, -ля, с. Слабосиліе.
Ся мѣст.
1) Ж. р. отъ сей. Ся вже пасок тридцять ззіла.
2) Ся, себя. Літа маї молодії, де ви ся поділи? Згадав, ся зволив та й удоволив. як ся маєш? Какъ поживаешь?
Тябричити, -чу, -чиш, гл. Тащить. Як прийде вербич, три кожухи тябрич.