Брукати, -каю, -єш, гл. Ворковать. Голубка... брукає.
Давня́шній, -я, -є. = Давнішній. Давняшня знакома.
Домо́вний, -а, -е. Условленный.
Кандиба, -би, ж. Плохая лошадь, кляча. Бачили, яку кандибу Криженко купив у ярмарку? Там же й кандиба! Висока така, що й під повітку не підійде, а сама така, шо так їй кістки й повилазили.
Нама́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. нама́затися, -ма́жуся, -жешся, гл. Намазываться, намазаться.
Недомірок, -рка, м. Рыба менѣе средней величины.
Опісля нар. Послѣ. Як би не перебірала ізперва, то б опісля не жалкувала.
Правдити, -джу́, -ди́ш, гл. Оправдывать. Чоловіка винили, а жінку правдили.
Титул, -лу, м. Титулъ. Що мені по титулі, коли нема нічого в шкатулі. Він Байдою зневажливо назвався, титулу Вишневецьких одцурався.
Увіходити, -ходжу, -диш и ухо́дити, уходжу, -диш, сов. в. увійти, увійду, -деш, гл.
1) Входить, войти. Хто не ввіходить дверима, той злодій. В панські ворота широко ввійти, та узько вийти. Якось туманію, наче жива у землю вхожу. Увійдеш у землю і будеш на тім світі. увійти в дійство. Начать дѣйствовать? Открыть дѣйствія? В нас школа годов шість як у дійство увійшла. увіхо́дити, увійти у неславу. Безславить, обезславить себя. Сама ж бо ти, дівчинонько, у неславу входиш, що пізненько — не раненько із юлиці ходиш.
2) Проходить, пройти. Було 60 верст увійду.
3) Избѣгать, избѣжать. Граду-тучи увійшов, а злих рук не увійшов.
4) ухо́дити за ко́го. Слыть за кого. Дурний, коли мовчить, то за мудрого уходить.