Громохма́рній, -я, -є. Окутанный, покрытый грозовыми тучами. У великих проповідників людської віри, чи вони сходили з громохмарньої гори у юдоль повсяденщини, чи....
Гря́нути, -ну, -неш, гл. Быстро двинуться, побѣжать, поѣхать. Ой вийду я за ворота, сюди-туди гляну: нема мого миленького, — я додому гряну. В мене дочка ледащиця, не ночує дома, як вечір настане, на вулицю гряне.
Запричасти́ти, -ся. Cм. запричащати, -ся.
Клопітно нар. Безпокойно, хлопотно; хлопотливо.
Коржавий, -а, -е. Высохшій и жесткій (о кожѣ).
Костуронька, -ки, ж. Посошекъ. Дайте мені костуроньки опіратися.
Нешлюбний, -а, -е. Внѣбрачный (о ребенкѣ), невѣнчанный (о супругѣ).
Ослобонитися, -нюся, -нишся, гл. Освободиться.
Поморитися, -римося, -теся, гл. Устать, умориться (о многихъ). Чи потомились, чи поморились, чи на мене, нивку, забулися. Танцювали, танцювали та й поморились.
Призводити, -джу, -диш, сов. в. призвести́, -веду́, -де́ш, гл. Устраивать, устроить такъ, что бы желаемое сдѣлалось, доводить, довесть кого понужденіями, подстрекательствами и пр. до того, чтобы онъ совершилъ извѣстное дѣяніе. Не сам же я жінку брав: батько мене неволив, а матір призвела, щоб нас парочка була. Він сам такого не зробив, — се його той призвів. На добрий ум призводили, — ти не возлюбив.