Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зумитися Cм. зумлятися.
Менува́ти, -ную, -єш, гл. Именовать.
Опійство, -ва, с. Пьянство. Не було опійства, бійки, лайки. О. 1861. VII. 4.
Переночувати, -чую, -єш, гл. 1) Переночевать, проспать ночь. От, переночували ту ніч, коли на ранок... Рудч. Ск. II. 15. Дівчинонько, ввольни ж мою волю, переночуй хоч нічку зо мною. Чуб. V. 161. 2)кого́. Пустить на ночлегъ. Ой, дівчино, переночуй мене, козака молодого, і коня вороного. Чуб. V. 63.
Позарани нар. Послѣзавтра. Позарани будеме мати сьвато Спаса. Вх. Лем. 452.
Показати, -ся. Cм. показувати, -ся.
Причепити, -плю, -пиш, гл. Прицѣпить; надѣть, повѣсить. До шиї білий камінь причепіте. Макс.
Роспорошити, -ся. Cм. роспорошувати, -ся.
Становитися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Становиться. Казав брат сестриці: не становись на кладку. Сестриця не слухала, на кладку ступила. Чуб. V. 202. 2) Останавливаться. Кінь підо мною становиться. 3) Принимать положеніе, рѣшаться, складываться. Один Бог, одні люде, да не однаково становиться. ЗОЮР. І. 14.  
Хоркотати, -кочу, -чеш, гл. = гаркавити. Вх. Уг. 273.