Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Астрономи́чний, -а, -е. Астрономическій. К. Іов. Передм. V.
До-Ще́нту нар. До основанія, до тла, совершенно. О. 1862. VI. 63. І тілько що простяг своє в багаття рило, а полом'я його до-щенту обсмалило. Греб. 386. Налетить, як той вихор нагальний, до-щенту викорчує. МВ. І. 138.
Картинуватий, -а, -е. Четырехугольный. карти́нуватий камінь. Камень, порѣзанный ровными плитками. Донск. Обл.
Кривовірний, -а, -е. Ложно вѣрующій, не правовѣрный. К. Кр. 112.
Міхоно́ша, -ші, м. 1) Провожатый слѣпца, носящій мѣшокъ съ подаяніемъ. Хто йде, їде — не минає: хто бублик, хто гроші, хто старому, а дівчата шажок міхоноші. Шевч. 89. 2) Носящій мѣшокъ при колядованіи и пр. Василь все за ними ходить та, як той міхоноша у колядці, носить Марусин кошик. Кв. 1. 34.
Підсвинок, -нка, м. Болѣе взрослый поросенокъ. Вас. 198.
Постаріти, -рію, -єш, гл. Постарѣть, состарѣться. Ніколи не постаріє. Н. Вол. у.
Пращур, -ра, м. Пращуръ, отецъ прадѣда. МУЕ. III. 171.
Прителющитися, -щуся, -щишся, гл. Пристать, присосѣдиться. І він туди прителющився, наче його хто просив. Кіевск. у.
Слобідка, слобідочка, -ки, ж. Ум. отъ слобода.