Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виняти, -ся. Cм. виймати, -ся.
Жабої́д, -да, м. Листъ. Жабоїд прилетів — щастя приніс, геть піднявсь — горе ввалило. Донск. обл.
Замотори́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Заспѣшить. Замоторився він, як у школу йти. Конст. у.
Зано́гтиця, -ці, ж. Заусеница.
Мудра́ція, -ції, ж. Мудренность, замысловатость, искусство. А ми втнемо рукавця і нові, хиба мудрація велика. Гліб. 39.
Незнайомий, -а, -е. Незнакомый, неизвѣстный.
Обушник, -ка, м. Кузнечный молоть.
Перещеплювати, -люю, -єш, сов. в. перещепити, -плю́, -пиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать наново прививки. 2) Перемежать, врѣзываться, врѣзаться. Так, бач, як се урочище перещеплювало наші землі, то й того козака, що тутечки сидів зімовиком, перещепою прозвали. Стор. II. 137.
Позабірати, -ра́ю, -єш, гл. Забрать (многое). Усе позабірала, а синій камінець, що батько звелів купити, я й не взяла в Василя. Кв. В слободі позабірають усе. ЗОЮР. І. 110.
Поздувати, -ва́ю, -єш, гл. Сдуть (во множествѣ). Будем дути так, щоб всі гори і ліса поздувать, щоб скрізь рівно було. Чуб. II. 15.