Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибачення, -ня, с. Извиненіе. Левиц. І. 335.
Виривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. вирвати, -рву, -веш, гл. 1) Вырывать, вырвать. Вирвав з голови волосинку. Рудч. Ск. II. 201. Виривав кущі з корінням. Стор. МПр. 109. Хоче у вовка з зубів вирвати! Ном. № 4853. 2) Срывать, сорвать. Ой вирву я з рожі квітку, та пущу на воду. Н. п.
Догуркоті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. = Догуркатися.
Жегна́ння, -ня, с. Прощаніе.
Клунок, -нка, м. Полмѣшка; котомка; узелъ. Півдесяток сомини і клунок тарані. Полт. г. Одчинила вона скриню, виймала Василеві сорочки і вкладала в клунок. Левиц. І. 37. Зоставив він їй клунок з харчами. Стор. МПр. 28. Вийняв клунок з просом. Подольск. и Харьк. г. Ум. клуночок. І внучатам із клуночка гостити виймала. Шевч. 112. В'їхала в двір коняка, вступили богомольці з клуночками. Левин. І. 38.
Натішитися, -шуся, -шишся, гл. Натѣшиться, насладиться. Та нехай же я перше сама тобою натішусь, рибко, нехай на тебе надивлюся. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39). От приходять до церкви та й не натішаться. Рудч. Ск. II. 197.
Обрубати, -ся. Cм. обрубувати, -ся.
Пообід нар. Послѣ обѣда. О. 1862. І. 81.
Убазарювати, -рюю, -єш, гл. Продать или купить что на базарѣ. Шейк.
Филонник, -ка, м. = хвилівник. ЗЮЗО. І. 113.