Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білик, -ка, м. 1) Стальной двуручный рѣзецъ для очистки кожъ. Сумск. у. 2) Самецъ бѣлки.
Жму́рити́ся, -рю́ся, -р́ишся, гл. 1) Щуриться. 2) Играть въ жмурки. Щетину із свиней смалили, або жмурились по кутках. Котл. Ен.
Змикнути, -ну́, -не́ш, гл. Увернуться, отскочить въ сторону, убѣжать. Хотів ударити чорта, а тий (= той) змикнув, і кий ударився об камінь. Чуб. І. 46.
Коробочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ коро́бка. Ой я свій крам у коробочку склав. АД. II. Чи зробиш луб'яну коробочку? Г. Барв. 324. А до мене Яків приходив, коробочку раків приносив. Н. п. 2) Въ водяной мельницѣ чугунное гнѣздо для веретена шестерни. Черниг. у.
Позжинати, -на́ю, -єш, гл. Сжать (во многихъ мѣстахъ). Як вже гет усе позжинают, то лишіют трохи «на оборіг», аби горобці ззіли. ЕЗ. V. 86.
Почервоніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться краснымъ, покраснѣть. Вона як жар почервоніє. Стор. МПр. 33.
Ручити, -чу, -чиш, гл. = ручитися. Я за його ручу. Н. Вол. у.
Сапачка, -ки, ж. Ум. отъ сапа.
Скікавка, -ки, ж. = скакавиця. Вх. Зн. 63.  
Служка, -ки, ж. Ум. отъ, слуга. Драг. 52. Служка на служку, а пану трясця. Ном. № 1311. Ой служки кажуть: наш то пан где. АД. І. 6.