Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Досхти́ Cм. досихати.
Зчистити Cм. зчищати.
Князювати, -зюю, -єш, гл. 1) Княжить, быть княземъ. Але то ще за Батия, як князювали колись князі. Васильск. у. Не перестане, мабуть, князь... князювати. К. Бай. 39.
Краснопись, -сі, ж. Каллиграфія; чистописаніе. Желех.
Молитвува́ти, -вую, -єш, гл. = молитвати.
Поперемотувати, -тую, -єш, гл. Перемотать (во множествѣ).
Пращурка, -ки, ж. Пращурка. МУЕ. III. 171. Увесь рід її, всі баби й прабаби з пращурами і пращурками. Г. Барв. 366.
Прочанин, -на, м. Богомолець; странникъ. Куди, прочане, ви йдете? Котл. Ен. І. 16. Над вечір увійшли ми в село, і розбрелись прочане улицями. МВ. І. 17.
Роспилювати, -люю, -єш, сов. в. роспиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Распиливать, распилить.
Слушний, -а, -е. 1) Надлежащій, порядочный, приличный. До плуга треба слушного погонича, щоб проворний був. Борз. у. 2) Своевременный. слушний час. Надлежащее, удобное время. Підожду до слушного часу. 3) Справедливый, основательный (о доказательствѣ, замѣчаніи, поступкѣ). 4) Надлежаще взрослый для работъ. Слушні вже діти. Н. Вол. у.