Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Византієць, -тійця, м. 1) Житель Византіи. 2) Православный. Я — круглий сирота між лютеран, латинців, византійців-християн. К. ПС. 59.
Гниляк, -ка, м. Сгнившее растеніе.
Крижати, -жа́ю, -єш, гл. = кружати. Мед, горілку крижаєш. Мет. 403. 2) = крижувати. А на тій горі а клен-древо стоїть, а на тім клен-древі крижі крижають, крижі крижають церкву будують. Чуб. III. 448.
Обмінюватися, -ню́юся, -єшся, сов. в. обмінятися, -ня́юся, -єшся, гл. Обмѣниваться, обмѣняться. Самими писанками було обмінююсь, як христосуюсь із подругами. Г. Барв. 64.
Поліття 2, -тя́, с. 1) = поління. 2) Сорныя трявы, которыя нужно выпалывать. Поліття вже наросло. Конст. у.
Порозсідлувати, -лую, -єш, гл. Разсѣдлать (во множествѣ).
Розочка, -ки, ж. Ум. отъ роза.
Скляниця, -ці, ж. Стаканъ. Тоді крівю наповнились блюда і скляниці. Чуб. І. 173. Пішла до пивниці, взяла дві скляниці, в одну наточила солодкого меду. Гол. І. 81.
Тягучий, -а, -е. Который тянется, растяжимый, упругій, эластичный. Тягуче кісто — коржа не можна роскачать: що роскачаю, то воно знов збіжиться. Канев. у.
Цурганитися, -нюся, -нишся, гл. Плестись, тащиться. Cм. плуганитися. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.