Головатий, -а, -е. 1) Съ большой головой, головастый. Такий здоровенний, головатий, банькатий, з закорюченим носом. Чужі діти череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої — як паненята.
2) О растеніяхъ: съ большой головкой, кочнемъ. Капуста головата. (Мак) поріс такий головатий.
3) Умный, разумный. Козарлюга дуже ручий, жвавий, головатий.
4) — батько, — та мати. Cм. батько, мати.
5) — круг. Гончарный кругъ извѣстной конструкціи. Cм. круг 11.
Куропатва, -ви, ж. Куропатка. Мудрий! Ззів куропатву, а каже, що одгризлась.
Ме́ння́, -ня, с. Имя. на мення. По имени. На мення не знаю, як його звуть. Конотоп. у. Ум. меннячко. Та два сини зродила, сама меннячко дала.
Насумритися, -рюся, -ришся, гл. Нахмуриться.
Оговорюватися, -рююся, -єшся, гл. Отговариваться. Оговорюються, що їм багацько діла робити.
Полоття, -тя́, с. Полотье. Роспочинається полоття.
Порозварюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Развариться (во множествѣ).
Потебня, -ні, ж. Кожаная лопасть съ каждаго бока сѣдла. Ум. потебе́нька. Як сів на коня та вдарив в потебеньку, та поїхав поманеньку. Сап'янці із Торжка новенькі, мальовані потебеньки.
Росплакатися, -чуся, -чешся, гл. Расплакаться. Ой устань, жінко Уляночко, бо росплакалось дитяточко! — Ой нехай плаче, росплачеться, а мені вже з ним не бачиться.
Рубеж и рубіж, -жа, м. 1) Нарѣзъ, вырѣзка, зарубка. Рубежі в рублі. 2) Тупая сторона ножа и пр. 3) Край, грань. Об піл, об рубіж головкою вдарилось. Ум. рубежик. У рубежики такого багато пилу понабивалося.