Бабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. 1) Дѣлаться женоподобнымъ, бабиться, изнѣживаться. Cм. ба́́битися. 2) Набрякать, отекать. 3) Сморщиваться отъ долгаго пребыванія въ водѣ (о человѣч. тѣлѣ). Руки бабіють, як довго в воді бовтаєшся.
Відмагати, -гаю, -єш, сов. в. відмогти, -можу, -жеш, гл. Отнимать, отнять. Почав пан хату відмагати: десь прикупив сем'ю людей, то треба було хати.
Дно, -дна, с. Дно. Ходить, як лин по дну. Ой там плавало судно, позолочуване дно. Ум. Де́нце, де́нечко. Сопілочка з барвіночку, калинове денце. Хам тільки на денці... гуща зосталася.... пів чарочки. Ой у полі та озеречко, там плавало та відеречко, соснові клепки, дубове денечко. Ув. Дни́ще.
Нічник, -ка, м. Въ жилищѣ горныхъ гуцульскихъ пастуховъ тотъ изъ нихъ, на обязанности котораго лежить поддерживать ночной огонь, варя на немъ завтракъ, и сторожить всю стоянку. Cм. ночник 3.
Обходитися, -джуся, -дишся, гл. 1) = обіходитися 1. Як подадуть їсти, то й їсть, а не подадуть, то й так обходиться. Цурається їх при людях, хоч дома на самоті ще сяк так обходиться з ним.
Переорювати, -рюю, -єш, сов. в. переорати, -рю́, -реш, гл.
1) Перепахивать, перепахать наново. І переорем ще раз рідне поле. Достатків там більше... переорюють краще, та й земля ситніша.
2) Перепахивать, перепахать впоперегъ. Не переорюй межі нікому. Это выраженіе, кромѣ прямого значенія, имѣетъ еще и переносное: не становись ни на чьей дорогѣ. Хиба я вам межу переорав, чи що?
Попрогонити, -ню, -ниш, гл. Прогнать; отогнать (во множествѣ). Попрогонь овечки, що родина здарувала.
Проява, -ви, ж.
1) Происшествіе. Росказує, як то їй добре було ійти на базарь холодком, що бачила на місці.... і кого бачила, і з ким говорила, і яка проява лучалась.
2) об. Удивительный, странный человѣкъ. Хоча б ти шанував піч та лаву, та себе прояву. І ходить мій Охрім, неначе та проява. Ум. проявка. Въ сказкѣ: Жабка-проявка.
Псячити, -чу, -чиш, гл. = псякувати. Як приїде чоловік, то вона так псячить чоловіка.
Скопич, -ча, м. ? Скопичу луста, погоничу луста, а малому дитяті скоринка.
