Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

унученя

Унученя, -няти, с. = унуча. Шейк. Ум. унученятко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УНУЧЕНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УНУЧЕНЯ"
Ґа́лиця, -ці, ж. Гадюка черная. Вх. Зн. 13.
Мій, мого́ (моє́го), моє́му, (мо́му, мойму́), мѣст. Мой.
Мно́жество, -ва, с. Множество. Стор. II. 126. Чуб. III. 323.
Переполювати, -люю, -єш, сов. в. переполо́ти, -лю́, -леш, гл. Перепалывать, переполоть наново.
Підпідьомкати, -каю, -єш, гл. Кричать (о перепелѣ). У долині недалечко підпідьомка перепелиця. Греб. 401.
Пробіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Пробѣсноваться.
Розсвітати, -тає, гл. безл. Разсвѣтать. Чи то зоря розсвітає, чи полуднє гріє? Чуб. V. 2.
Скроплювати, -люю, -єш, скропля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. скропити, -плю, -пиш, гл. Окроплять, окропить. К. Дз. 217. Скропляй нас, матінонько, свяченою водою. Грин. III. 523. І скроплював безплодную пустиню. К. Іов. 86. Не скропиш того свяченою водою. Ном. № 5670.
Усидіти, -джу, -диш, гл. Усидѣть. На улицю не піду і дома не всиджу. Мет. 116.
Хукнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хукати. Дохнуть, дунуть ртомъ. Хукни ти, моя дружино, у віконечко на скло. Щог. В. 59. Взяла тіста, качала, качала, хукнула — полетів голуб. Чуб. II. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УНУЧЕНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.