Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уздила

Уздила, -ди́л, мн. = удила. Гол. І. 40.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗДИЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗДИЛА"
Бирів, -рова, м. Сельскій староста, сельскій судья. Угор. От бирова утікайте. Гол. ІІІ. 237.
Зво́мпити и зво́нпити, -плю, -пиш, гл. Оробѣть, пасть духомъ, смутиться, потерять надежду. Пандар погибель бачив брата, злякався, звомпив, замішавсь. Котл. Ен. V. 73. Не звомпив же й січовик, на п'ядь не одступив і сміло дивиться чоловікові в вічі. Стор. МПр. 10. Всюди про козацьке щастє звонпили. К. ЦН. 277.
Кочування, -ня, с. Кочевье, лагерь, временное поселеніе. Котл. Ен.
Повкриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Укрыться, накрыться (о многихъ). Полягали на печі, ще й кожухами повкривалися. Харьк. у.
Подужчати, -чаю, -єш, гл. Сдѣлаться сильнѣе, здоровѣе. От як зачала та конячка гризти траву, то й трошки подужчала. Рудч. Ск. II. 16. Слабим, щоб подужчали, давав пить по маленькому кухлику горілки. Стор. МПр. 165.
Поприсипатися, -паємося, -єтеся, гл. Присыпаться (во множествѣ).
Розсохуватий, -а, -е. Раздвоенный вилообразно. Мил. 20. Розсохуватий дуб. Розсохувата груша.
Сумління, -ня, с. Совѣсть. Ну, яке його сумління: рискаль украсти і казати що це мій. Камен. у. Хто чисте сумління має, той спокійно спить лягає. Ном. № 4435. Постава свята, а сумління злодійське. Ном. №178.
Тройняг, -гу, м. Раст. Trifolium medium L. Анн. 350.
Худніти, -нію, -єш, гл. = худнути. Після дороги воли похудніли. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЗДИЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.