Боліти, -лію, -єш, гл.
1) Болѣть. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Щось дуже мене ноги болять. Тя болит головонька. Татка очі болять.
2) — серцем. Скорбѣть, печалиться. Доки буду чоїм серцем день і ніч боліти. Один веде за рученьку, другий за рукав, третій стоїть, серце болить, — любив, та не взяв.
Висвітити, -ся. Cм. висвічувати, -ся.
Воздухоплав, -ву, м. Аэростатъ. Аеростат.... по нашому краще назвати воздухоплавом.
Грошозапло́д, -да, м. Копящій деньги. Хто хоче полюбить суддю-грошозаплода, про його роспитай панів, а не питай у простого народа.
Намости́ти Cм. намощувати.
Начисто нар. Совершенно, вполнѣ. От буде снідання начисто гетьманське!
Підітнутися, -ну́ся, -нешся, гл. = підтятися. Ніжки їй підітнулись — упала.
Потапці, -ців, м. Маленькіе сухарики, которые ѣдятъ съ горячей ухой, также съ медовой сытой. Жигай потапці, впустивши в юшку.
Скозачити, -чу, -чиш, гл. Оказачить. Скозачені панки.
Стенатися, -на́юся, -єшся, сов. в. стену́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Встряхиваться, встряхнуться, рвануться. Ото він став навколішки, стенувся, — сириця так і тріснула. Стенулась од його бігти. 2) Вздрагивать, вздрогнуть, дрогнуть. Стенулися кватирочки, як сіли світилочки; не так ще стенуться, як пива напються. Молода йде із дружками і не стенеться! Іде, як пава пливе. Ой лугами йду, — луги розвиваються, берегами йду, — береги стенаються. О водѣ: стенутися — всколыхнуться. Іно ввійшов у воду цавком, море стенулося і затопилося всьо.