Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уздечка

Уздечка, -ки, ж. = вуздечка. Та ж уздечка що на коня, що на кобилу. Ном. № 7996.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗДЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗДЕЧКА"
Ая́, нар. (Сокращенное а як же). Да, какъ же, разумѣется. Гуцул.
Бар, -ру, м. Мокрое мѣсто между холмами. Вх. Зн. І.
Легкоду́мно нар. Легкомысленно.
Маслю́к, -ка, м. = масляк 1 и 2.
Намаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Намахать. Що ціпом намахаєш, то музики наймаєш. Чуб.
Пообтавати, -таємо, -єте, гл. Обтаять (во множествѣ). А що, пообтавали вже вуси? Харьк. у.
Присилування, -ня, с. Принужденіе. Правда, 1868, стр. 437.
Росплюватися, -плюю́ся, -єшся, гл. Разсориться, разойтись. Як дружили, та й росплювались. Кобел. у.
Семипільний, -а, -е. Въ семь полотнищъ. Семипуольна сподниченька. Грин. III. 77.
Щедрувальниця, -ці, ж. = щедрівниця. Грин. III. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЗДЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.