Гусевни́ця, -ці, ж. Мѣсто, гдѣ хранятъ сусли. Гусовки шмарьте до гусевниці.
Зану́дити, -джу́, -диш, гл. 1) Навести тоску, скуку. Вона в мене не полуднала, тілько мені та занудили. Се ти себе, занудиш, дитино моя. 2) безл. Затошнить. Занудило коло серця.
Ли́ткуп, -пу, м. Могорычъ послѣ состоявшейся сдѣлки.
Нашкрябати, -баю, -єш, гл.
1) Нацарапать, начесать. Нашкрябав собі руку.
2) Наскресть.
3) Дурно написать.
Обвертіти, -ся. Cм. обвірчувати, -ся.
Переиначувати, -чую, -єш, сов. в. переиначити, -чу, -чиш, гл. Переиначивать, переиначить, дѣлать, сдѣлать иначе, измѣнить. Переиначити сього діла не можна.
Пльоваки, -ків, мн. = пльова.
Погононька, -ки, ж. Ум. отъ погоня.
Послушки, -шок, ж. мн. Слушаніе. Ой у лузі, лузі, говорили гуси, а я молоденька слухала раненько, — за тия послушки била мене мати.
Приневолити Cм. приневолювати.
