Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Загі́р'я, -р'я, с. Мѣстность за горою. Ум. загі́р'ячко. Ой кіт-воркіт по загір'ячках скік, перепелочки ловив. Мил. 40.
Ле́жачки нар. Лежмя, въ лежачемъ положеніи. Ком. II. 19.
Нащепити, -плю, -пиш, гл. Привить (нѣсколько). А сад який хороший у нас був: сам нащепив. Г. Барв. 471.
Обмах, -ху, м. Обхватъ. Дуби утовшки на обмах. Харьк. у.
Перебовтати, -таю, -єш, гл. Взболтать.
Пообдзьобувати, -бую, -єш, гл. Обклевать (во множествѣ). Горобці чисто пообдзьобували вишні. Харьк. г.
Рученька, ручечка, -ки, ж. Ум. отъ рука.
Тарганитися, -нюся, -нишся, гл. Тащиться. Куди мені тарганитися, старому, по бабу? ЗЮЗО. І. 50.
Тороплений, -а, -е. Оторопѣвшій, ошеломленный, одурѣлый, пугливый. Стояла довго тороплена. Котл. Ен. І. 34. Звірюка до огню підскочив, підскочив, озирнувсь, мов тороплений сів, бо зроду вперше він огонь уздрів. Греб. 385. Насторошать уші тороплені коні. О. 1861. II. 42. Тороплена дитина. Канев. у.
Чинки мн. = чари (Cм. чар.). Вх. Зн. 80.