Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буковинський, -а, -е. Относящійся къ Буковинѣ, буковинскій. Федьк. І. 51.
Гиртан, -на, м. Кадыкъ, головка дыхательнаго горла. Вх. Лем. 426.
Догово́рювати, -рюю, -єш, сов. в. договори́ти, -рю́, -риш, гл. Договаривать, договорить, оканчивать, окончить рѣчь. Ще він не договорив слова. К. Іов. 4.
Домишля́тися, -ля́юся, -єшся = домислятися.
Змісити, -шу́, -сиш, гл. Смѣсить. Кров з піском змісили. Чуб. І. 161.
Наванта́жувати, -жую, -єш, сов. в. наванта́жити, -жу, -жиш, гл. Нагружать, нагрузить, навьючивать, навьючить, накладывать, наложить. Хоч як було навантажиш віз снопами, чи на гору, чи в долину, їй (кобилі) усе одно, що по рівному. К. (Хата. 65).
Навздогі́нці нар. = навздогін. Навздогінці не націлуваться. Ном. № 5265.
Нововірний, -а, -е. Относящійся къ новому ученію. Нововірні оповідання про світ широкий, про науку правди. К. Бай. 135.
Отаман, -на, м. 1) Атаманъ, предводитель въ войскѣ. 2) Вообще старшее начальствующее лицо для группы людей, стоящихъ у одного дѣла, староста въ артели; отаман у чумаковъ, косарей, рыболововъ, щетинниковъ, пастуховъ, среди приказчиковъ — старшій приказчикъ и пр. Рудч. Чп. 251. Браун. 34. Вас. 191. А як настане косовиця.... попереду отаман; заломить бриль на бакір, шаркне по косі разів зо два лопаткою і пішов косить. Греб. 401. Як що буде в одного хазяїна таких отар чотирі-п'ять, то ставиться над личманами отаман. О. 1862. V. Кух. 29. Отаманом артіль кріпка. Ном. № 10748.
Поприкороччувати, -чую, -єш, гл. Укоротить (во множествѣ). Я їм язики поприкороччую, щоб не брехали так. Богод. у.