Викликати 1, -каю, -єш, сов. в. викликати, -чу, -чеш, гл. Вызывать, вызвать. Листи читали, козаків у поход викликали. Виклич мені дівча з хати.
Дойо́к, -йка́, м. = дійка 1.
Защіпну́ти Cм. защіпати.
Згі́н, зго́ну, м. 1) Сгоняніе въ одно мѣсто, напр. сгоняніе скота въ одно стадо на одно пастбище. Якось вставши до овечок рано та раненько, подоїла, в згін прогнала. 2) Сгоняніе съ мѣста, изгнаніе.
Марнові́рство, -ва, с. Суевѣріе.
Навпо́слі и навпосля́, нар. = навпісля́. Коб мені той розум наперед, що тепер навпослі. Оце вже навпосля... то ще й його вчу.
Обгубитися, -блю́ся, -бишся, гл. Растерять все. На дорозі я зовсім обгубився.
Постинати, -на́ю, -єш, гл. Обезглавить, зарубить (многихъ): По всьому царству постинать малих дітей. Постинав їм голови.
Сталька, сталка, -ки, ж. Рядъ, полоса, прядь, низка. Батіг у чотирі сталки. У чотирі сталки (вірьовка). Широколисте латаття вкрило воду листом в три сталки. Сталка намиста.
Ціт, -та, м. Четъ, четное число. У ціт припада.
