Вихати, -хаю, -єш, гл. Махать, размахивать. Ой там Івась конем іграє, коп'є вихає. Не вихай бо дуже віником, бо курява встає.
2) Лягать. Ич, як кобила задом виха!
Єхи́да, -ди, ж. 1) Змѣя єхидна. 2) об. Ехида, злой и лукавый человѣкъ. Єхида! Аби підвести чоловіка, аби шкоди другому наробити.
Кантурь, -ря, м. = кантар 2. Безмена ти не положиш у кишеню, а кантурь положив та й ходи.
Ма́яння, -ня, с. Развѣваніе.
Надігну́ти Cм. надгинати.
Ощепина, -ни, ж. Въ выведенной деревянной постройкѣ каждое изъ четырехъ бревенъ, положенныхъ сверхъ стѣнъ и связанныхъ въ углахъ; на ощепинах утверждаются потолокъ и крыша.
Покидатися, -даюся, -єшся, гл. При ѣдѣ закапать одежду.
Порозгорювати, -рюю, -єш, гл. Добыть съ трудомъ, съ горемъ (во множествѣ).
Рукавиця, -ці, ж.
1) Рукавица. Од Спаса та й рукавиці до паса.
2) Перчатка. Въ этомъ значеніи употребляется преимущественно въ формѣ уменьшительной. Ум. рукавичка. Лакей у білих рукавичках.
Хамінок, -нка, м. Чортъ.