Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відлютуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Отпаяться.
Горува́тий, -а, -е. Гористый, холмистый. Горувате поле. Вх. Лем. 405.
Заплі́шування, -ня, с. Заклиниваніе.
Мизи́нчий, -а, -е. Самый младшій. Мизинче, поки буде инче. Камен. у.
Оженяний, -а, -е. = оженений. Ой приїхав козаченько з України не оженяний. Грин. III. 681.
Прошпетитися, -чуся, -тишся, гл. Провиниться. Ном. № 3599. Його наставили сюди на службу, бо там він прошпетився. То сірома темна: винники, дейнеки, прошпетившись, утікають у степи далекі. К. Досв. 24.
Самодержавство, -ва, с. = самодержавність. К. Бай. 141.
Свиріпа, -пи, ж. Раст. a) Bunias orientalis L. О. 1862. X. 16. б) Brassiса napis L. ЗЮЗО. І. 114. в) Sinapis arvensis L. ЗЮЗО. І. 136.
Тілечко I нар. Ум. отъ тілько.
Чоловіколюбство, -ва, с. Человѣколюбіе. Нема, щоб за добрі діла, за чоловіколюбство вхопитись. К. Гр. Кв. 32.