Батя, -ті, м. Ум. и ласк. отъ батько. Батя, батюшка. Гей Богдане Хмельницький, батю наш, Зінов Богдане чигиринський.
Громовий, -а, -е. 1) Громовой, относящійся къ грому. Да за тучами громовими сонечко не сходить. Буде нас Господь громовим огнем карати. Який я коштовний дом збудував, громовим пожаром пішов. Громовий дощ. 2) громова стрілка. Громовая стрѣла, иначе — чортів палець. 3) громові свята, празники. Рядъ посвященныхъ грому праздниковъ: съ 8-го іюля по 6-е августа; главные: Илля (20 іюля) и Паликопа (27 іюля) Ум. громовенький. Пішов дощик громовенький а на той саб зелененький.
Догуркоті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. = Догуркатися.
Єдна́кий, -а, -е. = однаковий. Приїхали два козаки, обидва єднакі. Раду радили не єднакую, не єднакую, а троякую.
Ковалдо, -да, с. Молотъ для передвиженія шпалъ.
Нурта, -ти, ж. Пучина, бездна.
Пазілки, па́золки, -ків, м. мн. Зола, выбрасываемая послѣ бученья. Василева шати саме пазолки з хати виносила та й дивиться, де б той попіл викинути.
Піддурювати, -рюю, -єш, сов. в. піддури́ти, -рю́, -риш, гл. Обманывать, обмануть, надувать, надуть. Дивиться — нема нічого: о, піддурили бісови сини. Як кликали нас вилець вити, то казали мед-вино пити..., а вони нас піддурили та водою напоїли.
Утішати, -шаю, -єш, сов. в. утішити, -шу, -шиш, гл. Радовать, обрадовать. Буду серце твоїм законом утішати. Ой як гляну на сідельце, — втішу своє, серце.
Хоч, хоча, хочай, хочень, сз. = хоть. Хоч нічого їсти, та весело жити. Як збрешеш, то хоча надсядься, на ласку послі не понадься. Пусти дочку на улицю хочай подивиться. Хочень Кам'янець невеликий здається, коли людей у йому багато жиє. Хоч що.... Что бы ни... Хоч що буде, — не оглядайсь. Хоч хто.... Кто-бы ни.... Хоч хто казатиме, — не слухайсь. Хоч де... Гдѣ бы ни.... Хоч де будеш, то я тебе знайду.
