Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тягучкий

Тягучки́й, -а́, -е́. Тягучій. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯГУЧКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯГУЧКИЙ"
Богослів'я, -в'я, с. 1) Богословіе. 2) Послѣдній классъ духовной семинаріи. Сим. 175.
Гайдамакувати, -ку́ю, -єш, гл. Гайдамачествовать, быть гайдамакою. Аф. 353.
Оставатися, -таюся, -єшся, сов. в. остатися, -тануся, -нешся. = зоставатися, зостатися.
Перепурхнути, -ну, -неш, гл. Перепорхнуть. Обудить його, як що перепурхне або шелесне. МВ. (О. 1861. І. 98).
Печать, -ти, ж. Печать. Чуб. II. 272. Ум. печатка.
Підхід, -хо́ду, м. Подходъ.
Повисмалювати, -люю, -єш, гл. Выпалить, выжечь (во множествѣ).
Розгадючитися Cм. розгадючуватися.
Своякиня, -ні, ж. Свояченица. Міусск. окр.
Сівбина, -ни, ж. Посѣянное зерно, посѣвъ. Шух. І. 165. При роботі в городі, або в полі не можна нічого їсти, бо птаха зїла би сівбину. Шух. І. 166.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЯГУЧКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.