Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тютюкати

Тютюкати, -каю, -єш, гл. Кричать тютю. Тютюкать добре навчився.... Як гукону було: ей, тю-тю-тютю! то аж листя з дуба посиплеться. О. 1862. II. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЮТЮКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЮТЮКАТИ"
Білобровий, -а, -е. Съ русыми бровями, бѣлобровый. Ум. білобровенький.
Дармої́жниця, -ці, ж. = Дармоїдка.
Досто́ювати, -то́юю, -єш, сов. в. досто́яти, -то́ю, -їш, гл. 1) Достаивать, достоять. І в церкві достояла мов спокійна. МВ. І. 102. 2) Дозрѣвать, дозрѣть. (Конопелькам) не дали вітри да достояти. Грин. ІІІ. 122.
Забербе́рити, -рю, -риш, гл. Обмочить.
Завойовни́к, -ка, м. Завоеватель. Башт. 137.
Отопити, -ся. Cм. отоплювати, -ся.
Росколотити, -ся. Cм. росколочувати, -ся.
Ступка, -ки, ж. 1) Ступка. Поли б мені ступка та жорна. Чуб. V. 485. 2) Слѣдъ ноги на землѣ. Скрізь ступки чоловічі; з Хими зняли чобіт примірять до того сліду, ставили той чобіт у ступку, і як раз прийшлось. Павлогр. у. (Залюб.). 2) Родъ дѣтск. игры. КС. 1887. VI. 459.
Трепатися, -паюся, -єшся и плюся, -плешся, гл. Трястись, встряхиваться, дрожать. Вх. Уг. 271. На ясени листя ся трепле. Вх. Лем. 475. Cм. тріпатися.
Челядський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный молодежи. Челядські пісні. Мил. 62, 63.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЮТЮКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.