Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Божеволіти, -лію, -єш, гл. Сходить съ ума. Єв. І. X. 20.
Ду́бити, -блю, -биш, гл. 1) Драть, сдирать (о деньгахъ). Суча жидова за кожну службу по півдесятка злотих дубить. Сніп. 18. 2) Вымачивать сукно въ отварѣ ольховой коры. Шух. І. 152. Дубить, выдѣлывать кожу. Вх. Лем. 412.
Злітеплитися, -плюся, -лишся, гл. Согрѣться (о жидкости). Мабуть у сінях вода вже злітеплилася. Черк. у.
Начинати, -на́ю, -єш, сов. в. начати, -чну, -неш, гл. Начинать, начать. Як начнеш постить, то нічого буде хрестить. Ном. № 131.
Перепрашати, -ша́ю, -єш, гл. = перепрошувати. Сли-м кого образив, то перепрашаю. Гол. III. 509.
Плюндратися, -раюся, -єшся, гл. = пльондратися. Плюндрається по воді.
Стрибати, -ба́ю, -єш, одн. в стрибну́ти, -бну́, -не́ш, гл. Скакать, прыгать, прыгнуть. Близько видати, далеко стрибати. Ном. № 11423.
Тинок, -нка, тино́чок, -чка, м. Ум. отъ тин.
Трачати, -ча́ю, -єш, гл. = тратити 1. Нехай мені отець худоби не трачає, скарбів не збуває, нехай мене молодої з неволі не викупає, бо я вже потурчилась, побусурменилась. АД. І. 235.
Уплутати, -ся. Cм. уплутувати, -ся.