Викупити, -ся. Cм. викупляти, -ся.
Відлуплювати, -люю, -єш, сов. в. відлупити, -плю, -пиш, гл. Отлупливать, отлупить, отковыривать, отковырять. Тая земля, що він відлупив, взяла та й розсипалась.
Дви́нути, -ну, -неш, гл. 1) = Двигнути. Ой чи вийду на танець, — від стараго буханець в потилицю, або в спину, що й ногами вже не двину. 2) Отправиться, двинуться. Сам не знаю, чи полицю тесати, чи до дівчини на всю ніч махати, закину я вражу бардину, сам до дівчини на всю пічку двину. І двинув він (Оврам) звідтіля в гори. 3) Выстрѣлить. От ми поставили перед ними артилерію, та як двинули з гармат, так бісова черкесня вростіч, та тіка, аж не потовпиться. 4) Ударить сильно. Я як двину її (собаку) зо всього маху навідлі бичем по морді, так вона на місці й перекрутилась. 5) Выстроить. На хуторі (Максим) зараз же на перше літо двинув будинок, мов панські хороми.
Доле́мзати, -заю, -єш, гл. Доплестись. Така моя хідня: насилу долемзала до вас.
Жага́, -ги́, ж. 1) Жажда. 2) Горячее желаніе. До жаги приспіло.
Захмарюватися, -рююся, -єшся с. в. захмаритися, -рюся, -ришся,, гл. Покрываться, покрыться тучами. На двори захмарылося. Сонечко мое ясненьке!... тепер ти захмарилось. Захмарилось обличчя Грицькове.
Лойови́й, -а́, -е́ Сальный, сдѣланный изъ свѣчнаго сала. Лойова свічка. Лойове світло.
Повинюхувати, -хую, -єш, гл. Вынюхать. Все те (козаки) повикурували й повинюхували.
Прихитрувати, -ру́ю, -єш, гл. Ухитриться. Ти так прихитруй і украдь те лоша.
Ховпак, -ка, м. Шапка барашковая. Так на нім ховпак мугтит, як золото ряхтит.
