Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вечеря, -рі, ж. Ужинъ. Надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати. Ном. № 5638. вечерю вечеряти. Ѣсть ужинъ, ужинать. Ой годі, годі сивим конем грати; ходи до мене вечерю вечеряти. Макс. вечерю посилати, носити. Въ канунъ Рождества, послѣ обрядоваго ужина, посылаютъ вечерю (кутю, озварь и пр.) родителямъ, кумамъ, крестному отцу или матери, священнику и пр.: носять ее, обыкновенно дѣти, завязанную въ платокъ или полотенце; тѣ, кому ее приносять, лишь отвѣдаютъ ее и возвращаютъ (для дальнѣйшихъ посѣщеній), подаривъ что либо принесшему. О. 1861. XI. Св. 61. Ум. вечере[о]нька. Нам вечеронька не мила: широкая нивонька втомила. Грин. ІІІ. 671.
Еге́ нар. 1) Да. Віддав ти їй? — Еге. Еге, як би то так. Ном. № 5372. 2) Вѣдь. Еге, ти прийдеш до нас сьогодні ввечері? Еге, так? Вѣдь такъ? У вас, здається, ні перед собою, ні за собою? Еге, так? Левиц. Кож. 49. 3) Да, какъ-бы не такъ. «Оце, каже, увесь скот зганяю та поб'ю та їсти буду.» — Та буде з нас і одного, — змій йому каже. — «Еге! ти наїсися, а я ні». Рудч. Ск. II. 189. «Ходім, Рябко!» — Еге, ходім! Не дуже квапся, сам принеси сюди! Г. Арт. (О, 1861. III. 84). 4) Выражаетъ тщетность ожиданія чего либо или удивленіе по поводу обнаружившагося. Еге, побігли вже кози в лози! Ном. № 1942. Еге, ся на обидві кована. Ном. № 3326.
Здвига́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. здвигну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Сдвигаться, сдвинуться, двинуться. Здвигнітеся, брати, від сну прокиньтесь. КЦН. 240. 2) Вздрагивать, вздрогнуть, дрогнуть, содрогнуться, всколыхнуться. Здвигнулися сіни, як бояре сіли, ще й не так здвигнуться, як горілки нап'ються. ХС. VII. 429. Ввесь Київ здвигнувся. К. МБ. III. 243.
Навереща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Накричать, наговорить рѣзкимъ крикливымъ голосомъ. Наверещала повну хату, та все чортзна-що!
Підпилювати, -люю, -єш, сов. в. підпиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Подпиливать, подпилить.
Приглежуватися, -жуюся, -єшся, гл. = приглядатися. Як почне приглежуваться до тебе або прислухаться, поки то пізна або почує. Сим. 235.
Пробесідувати, -дую, -єш, гл. Проговорить, сказать. Кріль пробесідував до Петра: «Што ж ти потребуєш, хлопку?» Гн. І. 193.
Рябуха, -хи, ж. Пестрый предметъ. Махорка рябуха. Курка рябуха. Ум. рябушка, рябушечка. В мене сучка-рябушечка. Мил. 81. Малії собі курочку-рябушечку. Чуб. II. 90.
Траплятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. трапитися, -плюся, -пишся, гл. Случаться, случиться. Левиц. І. 295. Трапляється і десять батьків на году, а мати одна на роду. Міусск. окр. Наталці траплялись женихи. Котл. Н. П. 350. Трапилось лихо. Трапляється, часом тихенько заплаче. Шевч.