Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тугошиій

Тугошиій, -я, -є. Имѣющій крѣпкую шею. На Бога він піднявся тугошиій. К. Іов. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУГОШИІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУГОШИІЙ"
Боцюн, боцян, -на, м. Аистъ, Ciconia.
Бруя, бруї, ж. 1) Быстрое теченіе въ рѣкѣ. Виїхав човном на річку, саме на брую. Кременч. у. 2) Сквознякъ. Воли заслабли, бо їх поставили в теплій кошарі саме на бруї. Кременч. у.
Бурдей, -дея, м. 1) Землянка. Камен. у. 2) Курная изба. Шух. I. 96, 111. 3) Публичный домъ. Желех. Ум. бурдейчик.
Вибіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Перебѣсноваться.
Віншування, -ня, с. Поздравленіе.
Крап, -пу, м. Раст. Rubia tinctorum L. ЗЮЗО. І. 134.
Нахлипатися, -паюся, -єшся, гл. Наплакаться всхлипывая.
Непохитність, -ности, ж. Стойкость. Желех.
Переголосити, -шу, -сиш, гл. Перестать плакать (громко).
Сочівонька, -ки, ж. Ум. отъ сочевиця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУГОШИІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.