Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трівога

Трівога, -ги, ж. Тревога, смятеніе. Приїхав у той город, де живе царь, коли там трівога: наступає великий ворог на город. Грин. І. 185. Закипіла по Вкраїні страшенна трівога. К. Досв. 13. І позникали дні безумних у трівозі. К. Псал. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІВОГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІВОГА"
Безецність, -ности, ж. Безстидство.
Гордівни́к, -ка́, м. Гордый человѣкъ, гордецъ. Сумує собі гордівник мовчки. Г. Барв. 456.
Дзвіно́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ дзвінок. О. 1861. XI. 10. 2) мн. Дзвіно́чки. Раст. Linaria genistaefolia Mill. ЗЮЗО. І. 126.
Моту́зка, -ки, ж. Веревка, тонкая бичевка. Зачепила собі мотузкою за шию (глечик) да й понесла топить. Рудч. Ск. I. 18. Ум. мотузочка.
Покірниця, -ці, ж. Покорная кому женщина.
Примножувати, -жую, -єш, гл. = примножати.
Тамтудою нар. = тамтуди.
Тарапата, -ти, ж. 1) Родъ игры въ мячъ. О. 1861. XI. Св. 36. 2) Хлопоты, безпокойство. Не старіють літа, тільки тарапата. Ном. № 7218. Ум. тарапатка, тарапаточка.
Удівець, -вця, м. Вдовецъ.
Упокійний, -а, -е. Спокойный. Упокійної, святої землі не побачить. К. Псал. 221.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРІВОГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.